Тест-драйв Hyundai Santa Fe: чудовий кросовер за розумні грoшi

Добротний і великий п’ятимісний кросовер для міста з приємною зовнішністю, не швидкий, але комфортний та економічний — це третє покоління Hyundai Santa Fe, пише nv.ua.

Багато автомобіля за відносно розумні гроші. Висока посадка та повний привід. Економічний дизель. Монументальна зовнішність, особливо спереду. Так коротко можна описати корейський кросовер Hyundai Santa Fe, третє покоління якого продається в Україні вже три роки.

За солідною зовнішністю Santa Fe (світлодіоди, велика кількість хрому) ховається цуценя, яке скажено крутить хвостом, коли зустрічає господаря. “Відчувши” електронний ключ, кросовер вмикає підсвічування порогів і розкриває зовнішні дзеркала. А після натискання кнопки запуску двигуна Santa Fe програє приємну мелодію. І лише потім запускає свій 2,2‑літровий дизель із глухуватою вібрацією.

Саме такий стояв на тестовому автомобілі в майже максимальній комплектації з повним автоматичним приводом, що підключається, і шестиступінчастою АКПП.

У моторній гаммі є ще і бензиновий агрегат на 2,4 л, але це нерозумне рішення — за головними характеристиками бензоваріант гірший, ніж дизельний.

Тому далі — тільки про дизельний Santa Fe.

Кермо — три оберти від упору до упору. Воно не дуже зручне — занадто масивні спиці, особливо подвійна нижня — на ободі залишається мало місця для хвату. В сутінках баранка схожа на нічну торгову вулицю: всі численні кнопки на ній мерехтять синім підсвічуванням — дещо відволікає. Зате є підігрів обода — не особливо сильний.

Інструментарій приладовій панелі яскравий і різноплановий — очі розбігаються. Але якщо відфільтрувати зайві джерела світла, то все виявиться стандартним: великі циферблати тахометра і спідометра, віконце борткомп’ютера між ними — все добре читається.

Центральна консоль теж сяє блакитними вогнями — тут багато різнопланових кнопок і шайб, що заплутує. Багато кнопок і на водійських дверцятах (зокрема, відмикання замка горловини бензобака).

Внизу консолі є прихована поличка а-ля Volvo. Там відразу і розетка на 12 В, і стандартні роз’єми — зручно для телефону. Розетка є і з тильного боку центральної скриньки-підлокітника — для задніх пасажирів.

Сенсорний кольоровий монітор 4,3 дюйма в центрі торпедо — теж блакитний — для машини такого класу виглядає скромним. Але за функціоналом він непоганий. На нього виводиться і відео з камери заднього виду, нормальне за якістю.

Передні крісла досить зручні. Водійське, на відміну від пасажирського, — з електрорегулюваннями. Є ступінчастий підігрів усіх сидінь, зокрема, крайніх місць на задньому ряді. Клімат-контроль двозонний.

Машина нашпигована досить багато, але якось нерівномірно. Немає, наприклад, системи моніторингу сліпих зон, яка не завадила б — отвори ззаду-збоку завужені. Зате зовнішні дзеркала великі.

У другому ряді просторо за всіма напрямами, зручно і м’яко. Підлога тут майже рівна — центральний тунель ледь виступає. Спинка дивана складається, але не врівень із рівнем підлоги багажного відсіку, а вище.

Багажник об’ємний, у підпіллі є зручний органайзер з окремими нішами. Незручно те, що запаска підвішена під днищем.

На ходу Hyundai Santa Fe неквапливий.

Кермо на малих швидкостях обертається абсолютно безвольно. Зі збільшенням швидкості зусилля на ньому з’являється, але інформативність все одно залишається не найкращою.

Шестиступінчаста коробка працює плавно. Навіть у ручному режимі, коли автомат під час розгону сам переходить на підвищену передачу (це відбувається задовго до червоної зони тахометра), момент перемикання різким не назвеш. Інших режимів у АКПП немає.

Двигун разом із коробкою може надати машині стійке, але не заповзятливе прискорення.

Налаштування незалежної підвіски Santa Fe орієнтовані на комфорт, а не на швидкість і маневрування. Кросовер максимально спрощує для своїх пасажирів проходження дрібних і середніх нерівностей, з відчутною амплітудою погойдуючись на більших поздовжньо корпусом.

Від гальм хотілося б більше ефективності, осаджують машину вони не різко.

На бездоріжжі Santa Fe з його ненайкращою геометрією й кліренсом 185 мм нічого особливого не пропонує, але прокотитися на ґрунті можна без проблем. На крайній випадок, який настає досить рано, є імітація блокування центрального диференціала. А ще є помічник, який утримує машину на схилі.

Витрата у цього немаленького кросовера щадна: у місті — 9,5–11,5 л на 100 км, на трасі — на 2-3 л менше. У Santa Fe є спеціальний екорежим, але суттєвої економії він не дає.

Що в підсумку? Якщо у вас є сім’я і діти, бажання економити, водити впевнено в дощ і взимку і не здаватися бідним родичем, паркуючись біля дорогих ресторанів, то дизельний Santa Fe стане для вас вдалим варіантом.