Весна і кузов: які наслідки зими усунути в першу чергу

Які наслідки зими треба усунути в першу чергу – звісно ті, зволікання з якими обійдеться найдорожче. Отже, значить йдеться про кузов – найдорожчу і найвразливішу для зими частину автомобіля.

Які наслідки зими найстрашніші для автомобіля? Звісно, механічні пошкодження покриттів кузова, які провокують появу на ньому вогнищ корозії. І саме боротьба з наслідками іржі є найскладнішим видом ремонту для автомобіля. Тому корозію треба знищувати відразу, як тільки будуть помічені перші її ознаки. Адже на первинному етапі це можна зробити елементарними засобами і самотужки, без залучення високооплачуваних фахівців.

На таку виразку перетворюється малесенький зкол фарби, якщо не ліквідувати його вчасно. Ще через рік на цьому місці буде дірка.

Отже, метал автомобільного кузова захищає від іржі декілька видів покриття. З верхньої, доступної для загалу частини, це – послідовно – гальванічне покриття (оцинковка або фосфатування), грунт, фарба, лак. Знизу кузова і в колісних арках – це та сама гальваніка, грунт та різного роду мастики: бітумні, гумові, полімерні. Узимку ми маємо найбільшу ймовірність пошкодження цих захисних шарів – уламками криги, жорстким снігом, піском с відсівом та камінням, яке трапляється в протиожеледних матеріалах, застосовуваних шляховиками.

Легковики з малим клиренсом деколи чіпляються за горби крижаних колій днищем та порогами, і теж порушують захисні покриття. Нарешті, узимку під снігом неважко проґавити замаскований бордюр, стовпчик чи іншу перешкоду, які завдають травм покриттям кузова. Зазначимо, що частина низкорозташованих деталей обвісу виготовлені з пластику (бампери, спойлери, накладки порогів тощо), тож пошкодження фарби на них не впливає на їхній ресурс.

Якщо ви найшли зкол на фарбі в такому вигляді – його ще не пізно нейтралізувати без наслідків для кузова.

Лак і фарба
Треба знайти усі пошкодження фарби і лаку, особливо ті, що оголили метал. Це можуть бути сколи на капоті, подряпини на бортах і крилах, найбільш серйозні зустрічаються зокрема на порогах і відбортовках колісних арок. Якщо ви не плануєте найближчим часом перефарбовувати авто, ці “рани” треба закрити.

Акуратно, аби не збільшувати розмірів “пробоїни”, тонким гострим ножом видряпайте з неї іржу, промийте, висушить, а тоді сірником або зубочисткою нанесіть краплину грунта. Коли він висохне, так само нанесіть фарбу – звичайно, бажано в тон кузова. В багатьох випадках сколи не достають до металу, тобто операції з видалення іржі та нанесення грунта можна пропустити. Грунт і фарба у невеликій фасовці продаються в магазинах автозапчастин та господарчіх товарів. Звичайно, пошкодження фарби площею близько квадратного сантиметра і більше треба доручати професіональним малярам.

Іржа під фарбою тут буяє не перший рік. Скоріш за все, під скоринкою фарби ховається наскрізний отвір. Якщо ні – мерщій вичищуйте цю “квітку” іржі до близку, ґрунтуйте та ретельно зафарбовуйте.

На щастя, більшість зимових пошкоджень лако-фарбового покриття неозброєним оком не побачити – зимові травми здебільшого невеликі. Тож фінальна операція по кузову після ретельної мийки і усунення помітних пошкоджень – це нанесення так званого твердого воску, який заповнить мікротріщини і подряпини та поверне кузову його первинний блиск. Глибоке (так зване професійне) полірування, яке в принципі усуває мікроподряпини, ми радимо робити тільки раз на чотири-п’ять років, оскільки за своє життя до перефарбування машина може витримати не більше двох-трьох таких процедур.

Найбільшу увагу слід приділити аркам коліс – це найбліьш перспективні з точки зору розвитку корозії області.

Колісні арки
Це простір навколо коліс, під крилами автомобіля, і саме тут найбільша кількість пошкоджень. Адже колеса з великою силою відкидають каміння, які пошкоджують захист. Для зручності краще зняти по черзі кожне колесо, простір під крилом промити струменем води. Шар антикорозійного матеріалу зазвичай більш-менш товстий та еластичний. Тому у проблемних точках він може відокремитись від металу, але не відпасти, тримаючись на місці у вигляді опуклості. Такі “бульби” треба виявити, зчистити шкребком та нанести на очищене місце новий антикор. Деякі якісні матеріали дозволяють обходитись без попереднього ґрунтування.

Якщо корозії на оголеному металі немає, не варто дерти його інструментом або наждачним папером – швидше за все, на кузові тут є заводське гальванічне покриття (цинк, фосфатування) і його варто зберегти. Старе покриття, яке міцно тримається металу і з-під країв якого не виглядає іржа, здирати і замінювати новим не обов’язково.

Правильно нанесені антикорозійні матеріали захищають днище машини протягом кількох років.

Днище
Для дослідження нижньої частини кузова доведеться заїхати на яму, естакаду або підйомник. Тут найчастіше трапляються повздовжні подряпини, які добре помітні і неозброєним оком. Проте, на більш-менш бувалих машинах бувають і приховані відшарування захисної мастики, подібні тим, що трапляються в колісних арках.

Пластикові деталі в нижній частині кузова треба берегти, адже деякі з них допомогають у захисті кузова від коорозії.

Пластик
Коли вже випала нагода побачити свій автомобіль знизу, переконайтеся, що на місці усі пластикові (та інші неметалеві) елементи захисту: підкрилки, бризковики, захисні екрани. Деякі з них допомагають кузову вистояти проти корозії на наших таких непростих дорогах.

Джерело auto.24tv.ua


Не пропустіть