ЗІЛ-4102: рaдянський Rolls-Royce
Дрібносерійні автомобілі у СРСР робили чудовими, бо інженерна думка завжди була дуже потужною і їй була потрібна тільки реалізація. Особливо добре у конструкторів виходили автомобілі вищого класу. Останнім з таких автомобілів був ЗІЛ-4102 — найрозкішніший автомобіль, який коли-небудь був випущений країнами колишнього СРСР, пише autodriving.net
Вважається, що розробка цього автомобіля почалася за особистою вказівкою Михайла Горбачова. Звичайно, нерозумно було б розробляти автомобіль такого класу з чистого аркуша. Було прийнято рішення взяти за зразок іноземний автомобіль. Це не був ні Mercedes S-klasse, ні BMW 7 series. За зразок був узятий абсолютний зразок розкоші на той момент — Rolls-Royce Silver Spirit. Після тривалої роботи було побудовано два робочих прототипу ЗІЛ-4102, на базі яких планувався випуск цілого сімейства автомобілів вищого класу. Але цього не сталося, вважається, що автомобіль не сподобався Михайлу Горбачову і він згорнув проект. За іншою теорії, автомобіль з’явився в непростий для всіх час, і на його доведення банально не знайшлося грошей, а коли вони з’явилися, автомобіль вже був нікому не потрібен.
Не можна сказати, що автомобіль отримав унікальний і передовий для тих років дизайн. Прості форми, вузькі фари, величезний просторий салон, низька плечова лінія профілю. Салоном автомобіль дуже схожий на американські аналоги вищого класу тих років, такі як Cadillac Fleetwood. Формою машина була дуже схожа на шведський Volvo. Не дивлячись на свою відносну простоту, кузов автомобіля вийшов дуже впізнаваним, приблизно як німецькі Mercedes S тих років.
У порівнянні з іншими легковими автомобілями ЗІЛ, нова машина відрізнялася багатьом. Наприклад, це перший (і останній) легковий ЗІЛ, який не мав несучої рами. Через це високі вимоги пред’являлися виконанню несучої частини кузова і особливо — боротьбі з вібрацією і шумами. Седан вийшов на 50 см довше Волги ГАЗ-3102, ширше, але у той же час — на цілих 500 кг легше! Багато деталей кузова, такі як дах і кришки капота були виконані зі скловолокна. Для колісних дисків був розроблений унікальний дизайн, який був запатентований.
Технічна частина автомобіля так само була виконана на американський манер. Був встановлений 7,7-літровий, карбюраторний, бензиновий V8, потужністю 315 к.с. і трьохшвидкісна автоматична трансмісія. Гальма на всіх колесах були дискові, з двома вакуумними підсилювачами. До 100 км/год автомобіль розганявся за 10,9 секунди, максимальна швидкість складала 190 км/год. Середня витрата палива — 28 літрів, що непогано для такого автомобіля, хоча ці цифри можуть бути не дуже правдивими.
Салон був обладнаний за останнім словом техніки. Всі 4 пасажири (включаючи водія) мали сидіння з електричним регулюванням, передній і задній ряд сидінь мали окремі кліматичні установки, причому пасажири задніх сидінь могли управляти своїм кондиціонером за допомогою панелі під стелею. Сидіння були оброблені світлою шкірою, у водія був бортовий комп’ютер, що видавав повідомлення голосом (!), В салон була встановлена акустична система з 10 динаміками! Причому — касетний програвач був створений спеціально для цього автомобіля: він мав програмне керування, електронний пошук по касеті, багатоканальне регулювання звуку і багато іншого. Звичайно, все це зараз є в автомобілі навіть бюджетного рівня, але не забувайте — 4102 був побудований у 1985 році.
Всього було побудовано дві машини: чорного і сірого кольору. Доля чорного автомобіля точно не відома. Сріблястий ЗІЛ-4102 до деякого часу зберігався на заводі ЗІЛ, можливо, він знаходиться там і зараз.
