«Дозор» «дотягнуть» до стандартів НАТО

0

У Львові побували військові аташе з 28 країн світу. Чи зацікавляться вони нашою бронемашиною?

Машини, які виїжджають з Львівського бронетанкового заводу, перевіряє озброєний охоронець. На прохідній журналісти показують свої службові посвідчення. У різні роки це стратегічне підприємство переживало і розруху, і злети. У нинішніх умовах у нього є всі шанси не лише забезпечити українську армію на сході України потужною бронетехнікою, а й заробити на цій техніці. З візитом на бронетанковий завод завітали військові аташе з 28 країн світу, зокрема Азербайджану, Австрії, Грузії, Італії, Китаю, Ірану, пише wz.lviv.ua.

Увага до бронетанкового заводу зросла, коли події на сході України загострилися. Виникла потреба у ремонті військової техніки, яка побувала у самісінькому пеклі. Здавалося, у підприємства є всі шанси стати на ноги. У той час до ремонту техніки долучилися волонтери, які готові були безкоштовно лагодити машини. Але не так сталося, як гадалося. Виробництво броньованих «Дозорів» (розробка українських конструкторів) затягувалося, а згодом арештували і екс-директора заводу. Військова прокуратура запідозрила його у розкраданні бюджетних коштів (близько 2 мільйонів гривень) та зриві виробничих графіків. Слідство триває й досі. Щоправда, деякі експерти і нині стверджують: колишнє керівництво стало жертвою корупційних схем, які роками діяли у цій галузі. Чи вдалося викоренити корупцію на оборонних підприємствах України?

Я була на «бронетанковому» у серпні минулого року. Саме тоді на підприємстві заявили, що «Дозори» уже найближчим часом випробують на Чернігівському полігоні. Броньована машина має накатати не менше, ніж 10 тисяч кілометрів по бездоріжжю. І тільки тоді державна комісія зробить висновки. Головна інтрига: чи візьме Мін­оборони цю машину на озброєння української армії? Йшли місяці… І от журналістів знову кличуть на підприємство. Цього разу керівництво області запросило на завод іноземних військових аташе, які мають стати у своїх країнах місіонерами, такими собі рекламними агентами. У керівництва Львівщини є надія, що українські «Дозори» купуватимуть в інших країнах. Підприємство вклало у це виробництво власні кошти, а отже, мусить їх повернути і заробити. Надія є, якщо не крастимуть…

Розпитую робітників, як їм працюється на заводі. Дві жіночки кажуть: «Нормально. І начальником ми задоволені». Після цих слів швидко тікають… От чоловік вирізає утеплювач для бронемашин. Розповідає, з нового року на підприємстві запровадили нову систему оплати праці: від виробітку (раніше платили 20 грн. за годину). Поки що люди толком не знають, скільки отримають грошей. «Раніше гола ставка була 3 300 (зарплата залежала від розряду, у суботу – подвійна оплата). Були премії», — каже робітник. Чоловік живе неподалік, а отже, не витрачає коштів на дорогу. Це, за його словами, значна перевага. Двоє роботяг щось лагодять у «Дозора». Підстелили під машину… картонку. «А килимка гумового у вас немає?» — питаю. «На всіх не вистачає», — пояснює чоловік. Він вбраний у декілька светрів, як цибуля, зверху тоненька роба у дірках. Приміщення величезне, всередині холоднеча. «А що, теплий спецодяг вам не видають?» — допитуюсь. «Дають, раз на рік. І взуття добре дають. Моя роба уже зносилася, майже рік працюю». Пан Іван раніше працював на автобусному заводі. Каже, робота тут складна, нові технології, але ні на що не скаржиться. «Щодо зарплати, поживемо-побачимо», — каже з усмішкою. До речі, сьогодні на бронетанковий завод потрібно набрати ще 120 працівників (на підприємстві майже повністю оновили колектив).

Голова Львівської ОДА Олег Синютка під спалахи фото-відеокамер хвацько вилазить на броньовик. Демонструє іноземним гостям, як машина заводиться. За дійством спостерігають десятки очей. Усі розглядаються довкола. «Дозори» стоять у декілька рядів (їх ще доукомплектовують та доробляють). Губернатор каже, сьогодні для нас важливий день. «Ми демонструємо всьому світові, що Україна не тільки була здатна зупинити військову агресію Росії, а й може виробляти військову техніку найкращих взірців». Олег Синютка упевнений, Львівщина має значний виробничий потенціал.

Заступник генерального директора з розвитку «Укроборонпрому» Артур Херувимов у своєму виступі заявив, зараз вирішується питання співпраці України з іншими країнами, зокрема Польщею. Не секрет, що до війни на сході України наша держава виготовляла деталі для броньованої техніки спільно з Росією. З вуст військового аташе з питань оборони Австрії Еріха Сімбургера прозвучали загальні фрази: «Ми були вражені оборонним комплексом, який побачили. Рівень фахівців — надзвичайно високий. Перебуваючи на Львівщині, ми багато думали, яким чином просувати нашу співпрацю надалі», — сказав полковник. Директор Львівського бронетанкового заводу Роман Тимків у своїй промові проговорився: після державних випробувань броньованої машини підприємство отримало ряд зауважень. Після цих слів пан Синютка його перебив і попросив слова. Губернатор вирішив нагородити компліментами «Укроборонпром». За словами голови ЛОДА, концерн, на відміну від попередніх років, завершив рік з фінансовим прибутком, виконав усі замовлення Міноборони і повністю профінансував усі видатки з виготовлення продукції.

Після офіційної презентації я підійшла до Романа Тимківа за додатковими коментарями. На усі мої запитання директор відповідав сумбурно, не міг точно пояснити, яку зарплату будуть отримувати працівники і як її будуть нараховувати. Виручив колегу заступник директора ЛБТЗ Олег Ткаченко. Він спробував пояснити деталі, погоджувався, що не все у них ідеально, але керівництво планує, аби середня зарплата на заводі була на 30-40% вищою, ніж по Львову. «Питання із зарплатою непросте, повірте», — сказав заступник директора. До речі, як я довідалася згодом з біографії Романа Тимківа, він відомий в Івано-Франківську забудовник та співвласник Калуського пивзаводу…

Еріх Сімбургер, якого я запитала, чи цікавлять Австрію українські «Дозори», сказав: «Такі броньовані машини можна було б використовувати для усіх місій ООН. В Австрії є схожа машина – IVECO. Полковник не цікавився, скільки коштує «Дозор», тому не зміг відповісти, чи прийнятною є ціна. А ось військовий аташе з Нідерландів зауважив, вражений досягненнями України за такий короткий проміжок­ часу. Чи потрібна така машина збройним силам Нідерландів, він наразі не знає. «Потрібно більш детально вивчити специфіку цієї машини», — додав військовий аташе.

Розставив всі крапки над «і» Артур Херувимов. За його словами, вартість українського «Дозора» близько 250 тисяч доларів. Це удвічі дешевше, ніж коштують світові аналоги. Машина мобільна, має великий ступінь захисту, розвиває швидкість до 120 км за год. «Дозор» взятий на озброєння української армії, — каже Артур Херувимов. – Це вже вирішене питання. Якщо б це було не так, ми би не мали від Міністерства оборони замовлень. Контракт підписаний у грудні». Пан Херувимов пояснив, що випробування бронемашини затягнулися, тому виникла затримка у їх серійному виробництві. Крім того, підприємство отримало певні зауваження.

«Недоліки, які виявила державна комісія, виправимо протягом трьох тижнів. Вони незначні, наприклад, потрібно підняти сходинку у машини тощо. У зону АТО «Дозор» поїде навесні», — сказав посадовець «Укроборонпрому». «Чи профінансувало Міністерство оборони першу партію «Дозорів»?». «Здається, передоплата була». Ще одне завдання, яке постало перед Львівським бронетанковим заводом, — «Дозор» треба довести до стандартів НАТО. Сьогодні ведуться переговори з чеськими партнерами щодо цього питання. «Якщо ми інтегруємося в НАТО – треба зразу це робити. Навіщо потім все переробляти? Чехи уже готові привозити до Львова зварювати корпуси від своєї техніки, бо у нас дешевше, а якість їх влаштовує».


Не пропустіть