Українці зможуть дешево купити вживані авто або заробити – не брехня

3

Хто був на Закарпатті, не міг не бачити великої кількості іномарок з номерами сусідніх держав. Зрозуміло, що це не туристи з Угорщини і Словаччини, а наші закарпатці, які купують там автомобілі і кожні 5 днів їздять на «пересічку», пише glavcom.ua.

Думаю, нікому не потрібно пояснювати, що і причина тут достатньо очевидна – хороша «малолітражка» з пробігом в країнах ЄС коштує в рази дешевше будь-якого «Ланоса», «Таврії», чи «китайця», якого в Україну завозить компанія «Богдан».

Так от: зараз закарпатці, які їздять на словацьких, угорських і чеських номерах заблокували КПП «Ужгород» на кордоні з Словаччиною і оголосили безстрокову акцію. Причина дуже проста – довідка про несправність автомобіля більше не є причиною, щоб вчасно не пройти «пересічку». Ні митники, ні влада області на переговорити з протестувальниками не йдуть, пояснюють усе тим, що ніби то таке правило діє з 2012 року.

Чим продиктовано таке нововведення, здогадатися не важко. Його мета – змусити людей пересісти зі словацьких Volkswagen і Peugeot на «китайців», які ввозить в Україну уже згаданий «Богдан». Думаю, тут всі знають, в чиїй орбіті перебуває ця компанія.

Як народний депутат, я внесу законопроект, який врегулює питання «пересічок» і зніме суспільну напругу. Але питання в іншому. Тема розмитнення іномарок така ж древня, як і проблема корупції в Україні. За роки незалежності сформувався цілий клас олігархів, які під виглядом захисту національного виробника втридорога продають українцям відра з шурупами, закриваючи ринок від недорогих іномарок з ЄС.

Розв’язати цю проблему дуже просто. Потрібно:

1. Створити для автомобільних гігантів податкові умови, за яких вони розмістять на території України виробництво автомобілів економ- і бізнес-класу. Щоправда, в такому випадку постраждає бізнес, наближений до Гаранта;

2. Знизити митні ставки для ввезення автомобілів з об’ємом двигуна до 2,0 л. до мінімального рівня. І нехай «національний виробник» робить, що хоче, бо вже немає сили терпіти їхні потуги створити щось за доступну ціну.

Є ще третій варіант – привести нормативну базу у відповідність до стандартів ЄС. Бо, наприклад, німцям все одно, на яких номерах до них заїжджають автомобілі.

Бо уся ця закритість українського ринку від автомобілів з Європи якось не дуже співпадає з деклараціями влади про рух у напрямку ЄС. Розумію, що вони роками отримували надприбутки зі своїх автомобільних схем. Але часи уже не ті. Змінилося все і люди в тому числі. Вони, щонайменше, заслуговують на те, щоб пригнати собі з-за кордону нормальну машину за адекватні гроші. Чи українці раби і зобов’язані все життя їздити на тому, залежно яке автомобільне лобі при владі – запорізьке, чи луцьке? Ні, вони не раби. Вони мають гідність, вони проливають кров за свою державу, якою керують люди, котрим постійно мало. І терпець таки вривається, що ми зараз спостерігаємо в Ужгороді.


Не пропустіть