В якій області асфальт міцніший?

0

Ви ніколи не спостерігали, як тане асфальт? Ні, не від літньої спеки. Навіть за звичайної помірної погоди. Ще вчора нібито була дорога, ремонтники не встигли й діжок зі смолою прибрати, а тепер — нема. Тільки шматки твердого дорожнього покриття розкидані на узбіччях, а вибоїни, як і до ремонту, смачно відривають колеса. Років зо три таке надприродне явище довелося спостерігати на відремонтованому відрізку шляху від Кам’янки до Знам’янки. Однак, кажуть дорожники, то було колись, кивають на попередників. А тепер — ні-ні!

І справді, у Смілі на Черкащині асфальт на вулиці Громова ще якось тримається, хоч минуло від його укладання вже дев’ять місяців. Ну не те, щоб дуже тримається — так, подекуди кришиться. Та вода з нерівного покриття під час дощу стікає просто на подвір’я смілян. На ремонт цієї дороги місто витратило з минулорічної державної субвенції понад вісімсот тисяч гривень. Сміляни розповідають: ремонтна фірма так поспішала освоїти кошти, що дорожники укладали асфальт навіть у лютий мороз та іншу непогоду. Щоправда, нове полотно — лише посередині вулиці, та й те — все у латках.

Може, це нова, суперсучасна технологія? Смілянська місцева прокуратура спробувала розкрити її таємні деталі. З’ясувалося, що під час ремонту було використано асфальо-бетонних сумішей майже на 600 тонн менше, ніж передбачено вимогами звичайної технології. Та навіть без експертиз зрозуміло: нове тоненьке покриття (подекуди його товщина менша трьох сантиметрів) довго не витримає. Ви скажете: а куди дивився контроль, зрештою — замовник? Угоди та акти приймання робіт підписували міський голова та секретар міськради (обидва — вже колишні). Доведеться новим посадовцям знову ремонтувати вже «відремонтовані» шляхи.

До речі, згадана фірма ремонтувала в Смілі ще дві вулиці. Торік восени міська влада уклала з нею угоди більш як на 2 мільйони гривень. Половину з цих грошей, як вважають у прокуратурі, фірмачі просто вкрали. Відкрито кримінальне провадження. Тривають слідчі дії, зокрема й необхідні експертизи. Вочевидь, потрібно чекати нових відкриттів. А ось жителі сіл Хрестителеве та Мар’янівка Чорнобаївського району жодних відкриттів уже не чекають. Добрий десяток років дорога між селами — суцільні вибоїни. Гойдаються на них великовантажні фури та рейсові автобуси, які зрідка, ніби примари, пропливають тут. Шлях веде на Полтавщину, до Оржиці. Та ось придибенція: тільки закінчується Черкаська область і починається Полтавська, дорога, ніби за помахом чарівної палички, перетворюється на досить рівну, хоч і не без огріхів. Виходить, кажуть у Мар’янівці, на Полтавщині асфальт міцніший. А, може, свого часу дорожники з їхніми покровителями менше крали?

http://ukurier.gov.ua/


Не пропустіть