На дороги повертається ДАІ?

1

Улітку 2015 року в Україні було розформовано Державну автоінспекцію. У МВД запевняли, що обов’язки ДАІшників, про корумпованість яких досі ходять легенди, виконуватимуть патрульні поліцейські. Тоді ж був прийнятий Закон про автофіксацію, згідно з яким на дорогах планували встановити спеціальні відеосистеми. Однак не минуло й двох років, як у МВС заговорили про створення окремого підрозділу Нацполіції, який би відповідав за контроль правопорядку на автошляхах. Камер автофіксації так і не побачили, а голова МВС Аваков заявив, мовляв, наразі «це не є найактуальнішим питанням», пише gazetavv.com.

Отже, новий силовий підрозділ називатиметься «Дорожньо-патрульна поліція». Планується, що до його складу увійде близько двох тисяч осіб, не рахуючи членів керівного апарату. Дорожні поліцейські чергуватимуть на трасах міжнародного і національного значення із високим швидкісним режимом (до 110 км за годину). У відомстві Авакова обіцяють, що до вересня співробітники підрозділу мають вийти на автошляхи Київської та Одеської областей, а в усіх інших регіонах служба запрацює на повну силу до кінця року. Дорожні патрулі чергуватимуть, зокрема, на стаціонарних постах (в Україні їх близько 70), успадкованих від ДАІшників, а їхні авто обіцяють обладнати системами фіксації перевищення швидкості.

До слова, у МВС визнають, що відколи була ліквідована ДАІ, кількість ДТП зросла. Наприклад, згідно з даними Управління безпеки дорожнього руху, за перше півріччя минулого року на дорогах сталося на 20% більше аварій, ніж за аналогічний період 2015-го (72 тисячі аварій проти 60 тисяч відповідно).

Президент Української федерації професіоналів безпеки Сергій Шабовта нагадує: міністр внутрішніх справ Аваков – не перший, хто вдається до розформування підрозділу, що відповідає за безпеку руху.

«Так, у 2004 році, за президентства Віктора Ющенка, теж спробували ліквідувати ДАІ, і аварійність тоді також зросла. На жаль, Аваков припустився тієї ж помилки. Наступним кроком, певно, буде відновлення роботи раніше розпущених спецпідрозділів у боротьбі з організованою злочинністю, бо в цій сфері ситуація теж є критичною», – каже Шабовта, додаючи, що реанімація цих відомств вимагатиме величезних бюджетних затрат.

Член експертної групи «Поліція під контролем» Борис Малишев нагадує: ДАІ було ліквідоване з двох причин. Першою є надзвичайно високий рівень корупції у цьому підрозділі: за соціологічними опитуваннями 2015 року, найчастіше українці стикалися із проявами корупції саме під час контактування зі співробітниками Державтоінспекції. По-друге: передбачалося, що таку функцію ДАІ як контроль за дотриманням правил дорожнього руху, замінить їх автофіксація.

«Відповідний закон передбачав встановлення на дорогах спеціальних систем, які б автоматично фіксували порушення ПДР, і на підставі цього власникам авто мали надсилати протоколи щодо сплати штрафу. У такий спосіб ми могли б обійти корупційний момент, яким є, з огляду на негативну укорінену традицію, контактування правоохоронця з порушником. Та на практиці нічого не було зроблено. Створення дорожньої поліції є капітуляцією керівників МВС і Національної поліції перед автоматичною фіксацією ПДР, хоча це – європейський сучасний досвід. Нам повертають радянські релікти, від яких ми нібито відмовилися», – вважає Малишев.

Зазначимо, наприкінці лютого Арсен Аваков сказав, що встановлення систем автофіксації порушень ПДР відкладається, оскільки це потребує мільярдних інвестицій.

«Звичайно, це дорого: треба закупити і встановити відеокамери, підключити їх до єдиного сервісного центру, налагодити комунікацію та обслуговування системи, – пояснює Малишев. – Але що заважало за майже два роки від моменту ухвалення закону розмістити ці системи хоча б у найбільших містах чи на найнебезпечніших перехрестях? На створення дорожньої поліції також потрібні чималі кошти, але про ці витрати нині чомусь не говорять.

Тобто можна припустити, що керівництво МВС та Нацполіції не надто зацікавлене у впровадженні системи автофіксації. Чому? Бо камера не матиме поблажок до автомобілів народних депутатів чи інших чиновників. А патрульний завжди зможе відпустити власника «крутого» номера. Тобто наразі не йдеться про дотримання принципу рівності, щоб ПДР не міг порушувати ніхто – ні міністр, ні простий громадянин», – каже Малишев.

Експерт звертає увагу: очільники Нацполіції обґрунтовують необхідність запровадження дорожньої поліції тим, що вона зможе контролювати швидкісний режим, тим часом як до функцій патрульної служби ці обов’язки не входять.

«Але чому авта патрульної поліції не обладнані пристроями для контролю швидкості руху? Коли цей підрозділ створювався, передбачалося, що патрульні контролюватимуть правопорядок і, разом із тим фіксуватимуть порушення ПДР. А потім з’ясувалося, що останню функцію у них забирають і передають іншому підрозділу. Це свідчить про непродуманість дій керівництвом МВС», – вважає Малишев.

А ось експерт із питань законодавчого забезпечення безпеки дорожнього руху Володимир Караваєв вважає ідею створення дорожньої поліції необхідною і доцільною, оскільки, на його думку, патрульні поліцейські не можуть одночасно охоплювати весь спектр суспільних стосунків.

«Їм потрібно боротися з бандитизмом, крадіжками тощо. Тим часом сфера безпеки дорожнього руху є такою широкою, що потрібна спеціальна служба, яка куруватиме ці питання. Тим більше, що протяжність доріг в Україні становить 170 тисяч кілометрів.

Однак дорожні патрулі мусять виконувати не лише каральні, а й превентивні функції, тобто упереджувати порушення ПДР, надавати водіям необхідну допомогу, вивчати місця, де стається найбільше аварій, провадити наукову роботу», – зазначає Караваєв.

Конкурс для відбору кандидатів, які служитимуть у дорожній поліції, уже стартував. У ньому можуть взяти участь люди віком 21-35 років, які мають повну середню чи вищу освіту (спеціалізована не обов’язкова). Подати заяви для участі в конкурсі можна до 18 квітня. Відбір завершиться до 30 червня. Далі протягом 15 тижнів триватиме навчання, затим – практика у лавах патрульної служби.

«Для того щоб якісно підготувати дорожнього інспектора, потрібно щонайменше півроку – у нас дуже широка відповідна законодавча база. Тому можна очікувати, що дорожні поліцейські не матимуть необхідних знань і навичок», – зауважує Караваєв.

До слова, участь у конкурсі зможуть взяти й колишні співробітники ДАІ та спецпідрозділу «Кобра».

«Але цьому мусить передувати перевірка їх е-декларацій. Не всі працівники ДАІ були хабарниками. Однак треба акцентувати увагу, що в дорожній поліції діятиме спеціальний підрозділ – служба внутрішньої безпеки. Він, зокрема, має перевіряти поліцейських на доброчесність під час проходження ними служби, розглядати скарги громадян. Як буде на практиці, поки невідомо», – каже Борис Малишев.

«Чинне законодавство не дасть змоги ефективно боротися за зменшення кількості ДТП»

Володимир КАРАВАЄВ,

експерт із питань законодавчого забезпечення безпеки дорожнього руху:

«Наразі в Україні діє Закон про дорожній рух, ухвалений ще в 1990-х роках. Але його положення уже неактуальні, хоча б тому, що тоді інтенсивність дорожнього руху була значно нижчою. Загалом відтоді законодавство, що впливає на безпеку дорожнього руху, змінювали точково, на рівні рішень про збільшення штрафів за нетверезе водіння.

Чинне законодавство не дасть змоги новоствореній дорожній поліції ефективно виконувати свої функції, зокрема, боротися зі зменшенням кількості ДТП. Змінити ситуацію на українських автошляхах дозволить ухвалення законопроекту №5184 «Про дорожній рух та його безпеку». Громадськість уже охрестила його «Дорожньою Конституцією».

Найголовніше, що законопроект передбачає зміну принципу господарського керування сферою дорожнього руху, бо на сьогодні це є найслабшою ланкою. Планується створення єдиного органу, який координуватиме всі відносини у цій галузі.

Нині всі питання безпеки дорожнього руху має вирішувати Кабмін, але уряд відсторонився від цих обов’язків. Так, чинне законодавство закріплює ті чи інші функції у цій сфері за різними відомствами. Але вони часто не узгоджують свої дії, і доходить до такого безглуздя, коли, наприклад, проклали дорогу, а вже завтра з’являються комунальні служби, які її розкопують.

Також цей законопроект передбачає зміну відносин між елементами системи «людина, автомобіль, дорога». Наприклад, змінюється підхід до визначення технічного стану автомобіля.

Передбачена нова система підготовки водіїв, складання іспитів, проведення психофізіологічної експертизи. Там прописано все до дрібниць. Робота над законопроектом тривала протягом трьох років. Якщо його не ухвалять, ситуація на дорогах у нас найближчим часом не зміниться на краще».