Одному із столичних автобусів вже майже століття

Історія столичного автобусного транспорту бере свій початок з осені 1925 року. Ініціатором цього нововведення був керуючий комунальними підприємствами міста Олександр Тирмос. Після проведеного конкурсу з вибору типу автобусів і фірми їх постачання було укладено договір з німецькою фірмою “Даймлер-Мерседес” на постаку 10 автобусів. Одночасно кілька вагоноводів з Лук’янівського трамвайного парку (тоді трампарк ім. Леніна) було направлено на навчання “шоферській справі” у київський автоклуб. Цьому трампарку і було доручено експлуатацію перших автобусів, пише kreschatic.kiev.ua

16 листопада в Київ прибули перші 2 автобуси. Згодом вагоноводи освоїли техніку водіння і технічного обслуговування автобуса. 10 грудня ці два автобуси розпочали свій перший трудовий день. Ось як того дня про цю подію писала газета “Пролетарська правда”: “Сьогодні відкривається ругулярний рух автобусів за маршрутом: «Пл. Інтернаціоналу (нині Європейська) – вул. П’ятакова (нині Саксаганського)». Рухаються автобуси цим маршрутом (туди і назад) 20 хвилин. Перший автобус виходить із парку ім. Леніна о 8 год. 10 хв., а другий – о 8 год. 50 хв.” 30 грудня відкрився другий маршрут від трампарку до залізничного переїзду на Деміївці (нині район центрального автовокзалу). Постійно тут працювало також два автобуси. Упродовж наступного року уже були задіяні усі 10 автобусів.

Починаючи з 1933 року, автобусний парк міста почав поповнюватися автобусами вітчизняного виробництва АМО-4, ГАЗ-03-30, а з 1934-го – автобусами ЗиС-8. На кінець 1933 року кількість автобусів різних марок уже складала 24 одиниці. У трампарку їм уже було затісно. 1934 року на вул. Боєнській (нині Івана Кудрі) з”являється вивіска “Автобусно-таксомоторна база № 1”. Сюди й переїхала автоколона з трампарку. На кінець 1935 року кількість автобусів уже збільшилась до 57 одиниць, а 1937-го – до 80. Поповнення парку машин відбувалося за рахунок поставок вітчизняних автобусів ПАЗ та ЗиС-16. З року в рік автопідприємство набирало потужності, але мирну працю транспортників порушила війна.

Після тимчасового гітлерівського господарювання Київ лежав у страхітливих руїнах. Розореним було й автопідприємство. Його відбудова важким тягарем лягла на плечі колишніх водіїв, що поверталися до мирної праці. Мінавтотранс УРСР наказом від 25 червня 1946 року створює Київське міське автотранспортне управління та Київський автобусний парк (нині АП № 1) на вул. Васильківській. Новий автопарк розпочав роботу з 30-ма відремонтованими автобусами довоєнних марок, одночасно розбудовуючи його і впроваджуючи передові технології обслуговування і ремонту рухомого складу. З року в рік в автопарку збільшувалася кількість автобусів і маршрутів, а також обсяги пасажирських перевезень: за 1950 рік було перевезено понад 8 мільйонів пасажирів, за 1955-й – 36 мільйонів, а за 1960-й – уже 50 мільйонів.





Більше новин


Прокоментуй новину