Що зміниться, якщо в Україні ліміт швидкості обмежать до 50 км/год

Бажаєте дізнатися, що зміниться на практиці, якщо в населених пунктах зменшать швидкість до 50 км/год? Ну, то я вам як практик, розповім, пише Вадим Володарский на autocentre.ua.

Зміниться рівень аварійності? Ні.

По-перше, тому, що він практично не змінився за умови відсутності з часу ліквідації ДАІ контролю швидкості на наших дорогах. Збільшилася різко аварійність? Ні. Ще й більше: не можна сказати, щоб вона різко збільшилася там, «де ганяють». Приміром, на Столичному шосе швидкість потоку в лівих смугах реально – 100-140 км/год (є окремі товариші, які намагаються їхати ще швидше). Може, там аварії через кожен кілометр, і трупи щодня? Ні.

Чому так? Тому що (штрафують їх чи ні) водії залишаються людьми раціональними, і швидко їздять здебільшого там, де це відносно безпечно. Охочих розбитися чомусь не помічено.

Ця ситуація, до речі, ще раз змушує нас замислитися про те, чи об’єктивна статистика ДТП. Але про те, що у нас їй вірити не можна через масову необ’єктивність розслідування аварій (внаслідок чого конкретні справи потрапляють не в ту графу статистики, і масштаби явища такі, що це впливає на статистику загалом), я вже не раз писав і повторюватися не буду.

Загалом, як говорив Джеремі Кларксон: «Швидкість ще нікого не вбила. Вбиває різке зупинення».

Він багато в чому має рацію. (Хоча ДТП через швидкість, коли водій не вписався у поворот» і т.і. трапляються, але вони аж ніяк не становлять більшості у статистиці.)

ДТП стаються тоді, коли хтось змушує нас різко гальмувати. Це може бути пішохід у недозволеному місці на проїжджій частині (або в темному одязі вночі), це може бути хтось, хто виїжджає з другорядної на головну або перелаштовується, не дивлячись (або дивлячись, але вважаючи, що його «мають пропустити»). Це може бути водій, який повертає ліворуч і не пропускає мотоцикліста, що їде назустріч (а потім розповідає: «Він же летів!» Коли починаєш все з’ясовувати, часто-густо виявляється, що йдеться про мотоцикл, який і до 100 км/год розігнати не дуже й просто! Стереотипи…). І так далі, до нескінченності.

Навіть якщо швидкість потоку зменшиться, що тоді буде? Пішоходи почнуть вискакувати перед машинами ще ближче; ті, хто перелаштовується або виїжджає на головну, не пропускаючи, почнуть це робити ще частіше і впевненіше… «Він же загальмує!» Тільки все одно будуть ситуації, коли гальмувати вже пізно…

Звісно, не стане!

По-друге, обмежень, які відверто не відповідають умовам руху, дотримуватися ніхто не буде. Приклад – те саме Столичне шосе, проспекти Перемоги, Бажана тощо. Це якщо говорити про Київ.

На трасах, де кожне невеличке село на дорогах навіть міжнародного значення вважає своїм обов’язком мати «білі» знаки, – те саме. Таке враження, що за мету взято зробити так, щоб із Києва до Харкова чи Львова довелося їхати два дні.

Ситуація з обмеженнями швидкості в таких місцях вже зараз є ненормальною. Її хочуть посилити.

Звісно, дуже мало хто буде реально дотримуватися таких обмежень.

Тим паче – в умовах фактичної відсутності контролю швидкості. (Про автоматичну фіксацію з відповідальністю власника транспортного засобу після рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. можна забути, подобається це комусь чи ні.)

Автори ініціативи кажуть, що, мовляв, «так у Європі».

Але в Європі не лише геть інші причини аварійності, а й зовсім інші дорожні умови. Інша архітектура міст (хто не хоче або не може поїхати туди і поглянути, може поїхати хоча б у Львів). І відсутність населених пунктів з «білими» знаками на дорогах для транзитних поїздок між регіонами.

Є таке поняття – карго-культ. Що це таке? Під час Другої світової війни американці розміщували війська на деяких тихоокеанських островах. І ділилися з місцевим населенням продовольством та іншими корисними речами, які завозили на літаках. Війна скінчилася, американці з цих островів пішли, відповідно постачання припинилися. Яким же було їхнє здивування, коли, потрапивши на ці острови через роки, вони виявили, що у місцевих жителів з’явилася нова релігія – карго-культ. Ті робили з соломи моделі транспортних літаків і сподівалися, що таким чином відновлять постачання їжі та всього необхідного…

Так само і у нас, часом бездумно, без урахування різниці умов у різних країнах, переносять якісь порядки, зокрема і з Європи.

Класичний випадок – недавнє посилення покарань за паркування на місцях для інвалідів. Скажіть, чи часто ви бачите за кермом інвалідів на автомобілях із ручним керуванням? В ЄС – це буденність. У нас (з причин соціально-економічних) – надзвичайна рідкість.

Автори ініціативи, вочевидь, думали, що якщо «зробити права інвалідів, як у Європі», то і машини у них дивовижним чином з’являться, і пенсії підвищаться…

Тим часом, всім наплювати на те, що навіть якщо у людини був автомобіль, і згодом вона дістала інвалідність, то переобладнати легально це авто на ручне керування – ціла проблема. Крім того, авторам ідеї невтямки, що відповідно до переліку протипоказань до керування, більшість інвалідів (і половина водіїв взагалі) формально і за кермо сідати не має права!

Якби вони справді хотіли зробити краще для інвалідів, то зайнялися б вирішенням перерахованих проблем (та й інших також). Але карго-культ диктує своє: копіювати якісь суто зовнішні порядки, але не бачити, що потрібно зробити по суті для покращення наявної ситуації.

Так і з лімітом швидкості в населених пунктах – все те саме.

Навіть не згадуючи про стан доріг (тут зрозуміло – великі кошти потрібні), ніхто не думає про те, щоб жорстко стежити за порушенням пріоритету та правил маневрування (і збільшити санкції за такі порушення). Ніхто не думає про відповідальність пішоходів. Ніхто не думає про те, що слід прибрати наземні нерегульовані переходи в небезпечних місцях, насамперед на багатосмугових дорогах, а десь і огорожі поставити, щоб не вибігали на дорогу в недозволених місцях. Ніхто не думає про зміну практики у справах про ДТП, коли відповідальність «перекладається» з того, хто створив аварійну ситуацію, на того, кому її створено (внаслідок чого перші отримують «індульгенцію» і, фактично, заохочуються порушувати далі). Ці (та інші) заходи справді зменшили б аварійність.

Але для цього ж ДУМАТИ треба..!

Набагато простіше вжити косметичних заходів у дусі карго-культу.

І до того ж, пропонований захід знову страждає на однобічність: «боротися за безпеку» пропонується ВИКЛЮЧНО ЗА РАХУНОК ІНТЕРЕСІВ ОДНІЄЇ КАТЕГОРІЇ УЧАСНИКІВ РУХУ – ВОДІЇВ! Адже популізм (і загравання з тими, у кого машини не було, немає і не буде, і хто таким новинам точно радітиме) ніхто не скасовував…

Звісно, вже через одну цю обставину такий захід не тільки несправедливий, а й марний.

З огляду на викладене, який результат ми отримаємо на виході?

Дуже простий.

Усі як їздили, так і їздитимуть.

Але будь-яку ДТП із пішоходом у невстановленому для переходу місці буде ще простіше повісити на водія, що «перевищив швидкість».

Будь-яку ДТП з кимось, хто нахабно виїжджає з другорядної або не дивлячись перелаштовується, буде ще легше повісити на того, у кого була перевага, тому що він «перевищив швидкість».

І так далі.

І що більше буде таких випадків, то більше буде таких порушників, які «начебто праві» за результатами розслідування та судового розгляду справ про ДТП, а отже, з їхньої точки зору, ТАК МОЖНА! А потім знову будуть винаходити відповідальність для водія, який відносно того, хто до створив аварійну ситуацію, був у своєму праві… І так замкнутим колом!

Ви хочете отримати стада безкарних пішоходів навіть на проспекті Перемоги, а також на магістральних трасах міжнародного значення, і винних водіїв (і тільки так) у наїзді на них? Тоді зменшуйте допустиму швидкість!

Ви хочете, щоб перпендикулярно Окружній їздив не кожен десятий, а кожен другий? (Зовсім недавно писав про яскравого представника, який перетинав усі смуги під кутом 90 градусів, і зіткнення з яким я ледве уник). Тоді сміливо зменшуйте допустиму швидкість!