Наскільки страшний водій авто на єврономерах?

1

Вивчаємо офіційні дані Нацполіції та європейську статистику.

В соцмережах створюються тематичні групи противників «євроблях», в окремих ЗМІ культивується образ водія-«бляховода»: безвідповідального, який ігнорує всі писані й неписані правила, і здатен створити ДТП будь-якої тяжкості і безкарно втекти, кинувши автомобіль з польськими, литовськими або якимись іншими іноземними номерами. Наскільки насправді небезпечні власники нерозмитнених авто, як вони впливають на статистику автомобільних аварій на українських дорогах?

Щоб розібратися в цьому питанні, ми звернулись за інформацією у Національну поліцію: скільки ДТП за участю транспортних засобів з іноземною реєстрацією зафіксовано правоохоронцями в Україні? Офіційна відповідь Департаменту патрульної поліції свідчить наступне: за 7 місяців з січня по липень 2017 року відбулося 5035 ДТП за участю таких машин, з них ДТП з постраждалими – 541 інцидент. При цьому травмовано 497 і загинули 79 людей.

Цілком резонно порівняти показники ДТП за участю авто на єврономерах із загальною кількістю аварій в Україні за аналогічний період. Отже, в цілому за цей проміжок часу сталось 89 872 дорожньо-транспортних пригод. З постраждалими – 14 453 інцидентів, в яких травмовано 18 775 осіб, загинули 1 688.

Слід зауважити, що в статистичній вибірці не розділяються водії-іноземці та водії-резиденти, а також враховуються ДТП за участю вантажівок, автобусів, пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Яка ж частка ДТП на совісті водіїв авто з «чужими» номерами? Підрахунки показують: 5,6%. Як змінилися дані по дорожніх пригодах у порівнянні з аналогічним попереднім періодом? – їх кількість зросла на 5%. Якщо вважати, що існуючий парк легкових автомобілів не замінюється, а лише доповнюється машинами з єврономерами, можна вивести приблизну кількість нерозмитнених авто, що перебувають в Україні: 5% від 8 мільйонів ТЗ (орієнтовний розмір автопарку України) – це 450 тисяч автомобілів, або кожен 17-й.

Вивчаючи дані, можна зробити очевидний висновок: чим більше машин – тим більше аварій. Але і це припущення варто перевірити. Порівняємо нашу статистичну інформацію, наприклад, з німецькою. Розмір автопарку в Німеччині, згідно з даними від BSC – понад 46 мільйонів ТЗ, що в 5,7 разів більше, ніж в Україні.

При цьому протягом 2016 року в Німеччині (за даними від Deutsche Welle) відбулося 2,6 мільйона аварій. В Україні за той же період – 155 тисяч, тобто у німців — у 17 разів більше. Припущення «Чим більше машин – тим більше ДТП» підтверджене.

А як йдуть справи з наслідками ДТП в Німеччині і в Україні, якщо вже ми почали порівнювати статистику цих двох країн? Слід врахувати, що населення Німеччини в 2 рази більше, ніж в Україні. За той же 2016 рік у всіх ДТП на німецьких дорогах загинули 3214 осіб. В Україні – 3187.

Ось тепер час робити висновки: кількість жертв практично рівна, навіть з урахуванням вдвічі більшого населення Німеччини, вп’ятеро більшого автопарку і в 17 разів більшій кількості ДТП!

Для інформації: з причин незадовільного технічного стану ТЗ в Україні за 7 місяців цього року, за даними поліції, відбулося близько 200 ДТП. Це з урахуванням усього українського автопарку, разом з «євробляхами». Висновок напрошується абсурдний: всі автомобілі у відмінному стані! Втім, як і дороги – на совісті незадовільного стану доріг і вулиць усього 11 ДТП. Якщо, звичайно, вірити причинам інцидентів, зазначених у протоколах поліції.

Отже, чи є різниця між водієм автомобіля на «євробляхах» і водієм розмитненого авто, якщо і той і інший навчалися в українській автошколі, за однаковою затвердженою державою програмою? Якщо пересадити, заради експерименту, водія з автомобіля на іноземній реєстрації в авто на українських номерах – чи змінить він свій стиль водіння? І чи стане в одну мить поводити себе нерозважливо водій, пересівший з українського Ланоса на «литовську» Ауді?

Очевидно, справа не в типі номерів, а в стилі водіння і відповідальності кожного водія. Дорожня безпека залежить від якості навчання тих самих водіїв, дорожньої інфраструктури, методів і способів контролю за порушеннями Правил, роботи поліції, розмірів санкцій і невідворотності покарання за порушення. Важливий і середній вік автопарку, який визначає клас безпеки автомобілів, і їх технічний стан.

«Єврономери» – не такий вже страшний звір і не головна біда наших доріг. Питання з доступністю розмитнення та його відповідністю доходам населення, сподіваємося, все ж будуть вирішені. Мабуть, єдиним аспектом проблеми безпеки на дорогах, який не вирішити клацанням кнопки на голосуванні в Раді, буде «європейськість» водіїв (яка не залежить від прапорця або коду країни на номерній табличці). Зрештою, у «європах» водіїв до порядку закликають не лише надихаючими промовами і вилизаною дорожньою інфраструктурою, але і неминучими високими штрафами і деякими додатковими “бонусами” за порушення ПДР.

Джерело auto.ria.com