Гібридне авто – своїми руками: українець заправляє Opel дровами

0

Ціни на пальне знову зросли. Водії бідкаються, мовляв, тепер доведеться ходити пішки чи пересідати на ровера. Натомість Євген Коливан лише всміхається. “А чого мені журитися? — каже. — Двигун мого “Опеля-Кадета” працює на дровах. Такого добра в лісі хоч греблю гати”.

Легковик Євгена — раритетний, 1986 року випуску, пише газета “Експрес”. Купив, щоб їздити на роботу. Коли ж бензин став дорожчати, чоловік задумався — витрати, витрати. Мізерної платні не вистачало. Треба
було шукати альтернативу. І він таки знайшов — дрова. Замість традиційного пального.

“Не вірите? — перепитує. — Ось, дивіться: до багажника приварив металевий бідон і діжку. Завантажую туди дрова та можу їхати. Хоч куди. Двадцяти кілограмів вистачає на сто кілометрів. Та й швидкість чимала — 110 кілометрів на годину. Для сільських доріг вистачає”.

“Чи багато грошей витратили на переобладнання легковика?” — запитую.

“Ні. Технологія дуже проста і дешева, — відповідає. — Бідон, діжка, система трубопроводів, охолоджувач та фільтри для очищення газу. Майже все зробив своїми руками з підручних матеріалів. Двигуна не переобладнував. А навіщо? Натомість на панелі приладів поставив тумблера. Заводжу машину за допомогю бензину. Дрова в бідоні поволі тліють і виділяють газ. Коли його стає вдосталь, натискаю на тумблера і — вперед. На газі”.

Відтепер Євген постійно возить у багажнику пилку та запасну в’язанку дров. На всякий випадок. Газогенератор умільця всеїдний: туди можна завантажувати і поліна, і хмиз, і навіть пластикові пляшки.

“А якщо раптом машина зупиниться у полі, не біда, — пояснює Євген Коливан із Чернігова. — Доїду до лісу чи лісопосадки на бензині. Відколи почав возитись на дровах, традиційне пальне використовую лише для запуску двигуна. Тобто приблизно півлітра. Тож витрати — мінімальні: 13 гривень. Я іноді на “Опелі” долаю і 100, і 200 кілометрів. На дармових дровах. Якби користувався б бензином, змушений був би платити від 200 до 400 гривень. Погодьтесь, економія суттєва. А головне, що тепер я не відмовляю собі в задоволенні: можу на легковику і до магазину, і на ринок, і хоч куди”.

Cпіврозмовник зізнається, що найчастіше він завантажує до газогенератора соснові дрова чи хмиз. Добре тліють і вдосталь виділяють газу. А ще — дубові, кленові чи ясенові. Тобто з твердої породи. За три роки Євген Коливан наїздив майже вісім тисяч кілометрів — жодних проблем.

“Ні, одна таки є, — жартує. — На вулицях зупиняють: то поліція, то перехожі. Розпитують, роздивляються, ніби то якесь диво, знимкуються на згадку. Насправді ж газонератори — не нове в автопромі. Їх використовували в двадцятих роках ХХ століття. Я просто відродив давно забуту технологію. Навіщо
фінансувати нафтових магнатів? У них і так грошей кури не клюють.

Дехто каже, що такі газогенератори забруднюють повітря. “Дурниця, — заперечує Євген Коливан. — Із вихлопної труби мого “Опеля” вилітає лише пара та діоксид вуглецю”.

… Пан Коливан запрошує проїхатися на його гібридному автомобілі. Легко рушаємо з місця — жодних проблем чи дискомфорту. Минає лише півтори хвилини — стрілка спідометра завмирає на позначці
110 кілометрів. Оце так старт! На дровах.


Не пропустіть