Розкрито масштабну схему заробітків перевізників і влади на маршрутках

У транспортній системі України існує гігантська піраміда, у якій практично неможливо знайти конкретного відповідального ні за маленьке порушення, ні за велику катастрофу.

Про це ТСН.Тиждень розповів підприємець.

Приватні перевізники не просто склали конкуренцію комунальному транспорту, а практично витіснили великі автобуси з міських вулиць.

Хто саме буде возити на конкретному маршруті – вирішує конкурс, який оголошує міська влада. У принципі, аби отримати право заробляти мільйони гривень на автобусних перевезеннях, потрібні мінімальні вкладення – бухгалтер, стіл, медичний журнал і ремонтна яма з механіком. Для цього не потрібно мати самих автобусів, хоча головною вимогою має бути автопарк і клас машин.

Великі автобуси – це більша безпека, більший комфорт і менша завантаженість вулиць. Але міські урядники пояснюють інвестпроектом, чому погоджуються надавати маршрути сотням малопристосованих маршрутних таксі.

Бізнесмен обіцяє, що возитиме пасажирів на небезпечному металобрухті тільки рік, але назбирає за цей час гроші на інвестицію і купить пристойну техніку.

Такий обман триває десятиліттями. Найцікавіше в цій справі – компанії, що взагалі не мають власних автобусів. Достатньо показати “колись і якось” здобуту ліцензію на пасажирські перевезення та мати “дуже правильні” контакти в мерії, щоб виграти конкурс на монопольне управління маршрутами. Далі все нагадує перепродаж прав усім, хто ці автобуси має. Оформлюється все це як оренда. Щоб вийти на маршрут, водій сплачує такій прокладці певну суму на день.

За словами Валерія Шибіка, сплачується сума за виїзд на маршрут в розмірі 350-450 грн.

Прокладка-орендодавець отримує мільйони і буквально зацікавлена, щоб на маршрут вийшла максимальна кількість маленьких, а не великих машин. Математика така: один водій сплачує 450 гривень на день. Це потрібно помножити на 30 робочих днів. Виходить сума в 13500 грн в місяць. Витрати фірми-перевізника максимум на місяць 3500 гривень (мінімальні податки, оренда гаража). Залишається 10000 гривень на місяць чистого прибутку від одного водія.

“Якщо ти випустив 60 машин, рахуйте, заробив 600 тисяч гривень. А якщо ти випустив на маршрут 100 машин, заробив мільйон гривень. Тому для чого випускати один “Богдан” і зняти з нього 400 грн, коли треба випустити два Sprinter і зняти з нього 800 грн“, – розповів Шибіко.

У Києві прибутки прокладки удвічі вищі. Водій платить за виїзд на маршрут близько тисячі гривень, а витрати перевізника –майже такі ж як у регіонах. Отже, чистий заробіток перевізника сягає 25 000 грн з одного водія. Аби хоч щось таки заробити, працюють замість 8 годин 14, буквально засинаючи за кермом від утоми. Вони влаштовують перегони, щоб перехопити у конкурента пасажирів.

Щоб змінити ситуацію, треба на законодавчому рівні закріпити перебування машин перевізника у його власності. А відтак – повну відповідальність за все, що відбувається на маршруті.

Нещодавно уряд затвердив зміни щодо регулювання пасажирських перевезень. Постанову називають проривом. Стосуються вони зменшення кількості тендерних документів, надання переваги перевізникам, які мають екологічніші машини, облаштування місць для інвалідів. Але перевізники можуть сказати – в нас немає таких бусів.

“Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту” та “Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування“:

запровадження конкурсу на міжобласні автобусні маршрути за заявницьким принципом;
запровадження вимог щодо обов’язкової наявності на міських і приміських маршрутах автобусів пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю у кількості 35% до кінця 2019, а з 2020 року – 50%;
перевага на конкурсі надаватиметься перевізнику який пропонує низькопідлогові автобуси, електробуси, автобуси з більшою категорією екологічності (Євро 3-Євро 6);
перевізнику, який працював на маршруті без порушень, надається право продовжити дозвіл ще на 5 років за умови інвестування в оновлення автопарку;
спрощення процедури проведення конкурсу на внутрішньообласні, приміські, міські автобусні маршрути за рахунок зменшення кількості документів, які подаються на участь у конкурсі та поступовий перехід на електронну систему подачі документів;
спрощення процедури відкриття нових автостанцій та врегулювання давно існуючої проблеми взаємовідносин перевізників та автостанцій.
“Максимальний вихід з тіні цього бізнесу, тобто монетизація послуг – перехід на безготівкову оплати. Він одразу почне розвивати цей бізнес, тому що люди, які не хочуть вкладати гроші, відсіюються. Їм не будуть цікаві білі гроші, коли цей бізнес вийде в білу, він почне розвиватися і будуть послуги“, – вважає Валерій Шибіко, перевізник.



Не пропустіть