Водіям обіцяють нові «сюрпризи»

Підписаний главою держави Закон про реформування сфери паркування транспортних засобів, який було ухвалено ще торік, «вистрілить» у вересні, тож автовласники ще мають час вивчити всі його нюанси й обрати стратегію власної поведінки.

Проблема з хаотичним паркуванням автомобілів, надто у великих містах, справді дуже гостра. Причому, як той казковий дракон, вона має три «голови». Насамперед завдяки природному бажанню людей жити в комфорті кількість мешканців у містах зростає. Це автоматично призводить до збільшення кількості автівок. Другий складник проблеми: пропускна спроможність доріг давно залишає бажати кращого, а ті потуги врятувати ситуацію зведенням сучасних розв’язок часто залишаються благими намірами через брак коштів і небажання їх шукати.

І, нарешті, третя «голова» цього «дракона»: обіцянки облаштувати паркувальні майданчики здебільшого в наших реаліях так і залишаються обіцянками, бо наступна влада зазвичай забуває все, що робила попередня, навіть якщо там було раціональне зерно. Тож цього разу теж маємо спробу впорядкувати хаос на дорогах, причому законодавчими методами. Проте, напхавши в закон цілу в’язанку батогів для власників транспортних засобів, про пироги для них ніхто навіть не згадав.

Розмірковуючи над цією проблемою, згадала ситуацію, в якій опинилась особисто, ще коли за порядком на українських дорогах слідкували інспектори ДАІ. Отже, вечірня пора, київська вулиця Саксаганського – дорога з одностороннім рухом, має аж 6 смуг. Мені біля універмагу «Україна» потрібно ліворуч. Знаками дозволено повертати ліворуч із двох лівих смуг (решта 4 смуги – прямо і праворуч). Проте крайню ліву щільно заставлено припаркованими там автомобілями, які розміщено «ялинкою», тобто під кутом до тротуару. Виходить, що ті автомобілі, яким потрібно ліворуч, змушені пхатися в одній смузі, на що витрачається чимало часу, бо пропускна спроможність однієї смуги вдвічі менша, аніж двох.

«А де ви бачите там смугу для руху? То паркувальна смуга!»

Зрозуміло, що частина водіїв не витримує – і повертає ліворуч із третьої смуги, яка фактично є другою смугою руху (якщо зважити на те, що першу водії перетворили на паркувальну). А на острівці для пішоходів, розташованому на перехресті навпроти універмагу, – автомобіль Державтоінспекції. Хлопці у формі пильнують, щоб ніхто не порушував. І спиняють тих, хто повертає ліворуч із «неправильної» смуги. Під’їжджаю ближче, вже розуміючи, що смугастий жезл зі мною теж «привітається», бо навіть перебудовуватися лівіше запізно. Хвацький сержант і справді радісно махає своєю чорно-білою палицею, козиряє й так само радісно починає мені пояснювати, що я порушила, вирішивши повернути з третьої смуги. Я вмикаю «наївність» і кажу: «Інспекторе, так знаки ж дозволяють повертати з двох смуг, я з другої й повернула». Той на якусь мить остовпів, а потім почав, показуючи пальцем, рахувати смуги – це щоб мені було видніше.

Подумки сміюся і включаюся в запропоновану даівцем гру – і теж починаю рахувати смуги, тицяючи в них рукою. Тільки в інспектора виходить три, а в мене… дві. Бо я ніяк не хочу визнавати, що та крайня смуга, де припарковано автомобілі, це також смуга для руху авто. Розумію, що суто формально праві даівці, тож ледь стримую посмішку й запитую: «А де ви бачите там смугу для руху? То ж паркувальна! Бо якщо це смуга для руху, то я хочу нею їхати…» І «мій» інспектор, зависнувши всерйоз, вирішив покликати старшого напарника. Той підійшов, вислухав пояснення – і моє, і свого молодшого колеги – і раптом розреготався. «Хай їде, – каже, – так мені проїзд з цієї смуги наліво тут ще ніхто не аргументував»…

Сміх – сміхом, але проблема з майданчиками для паркування як була, так і залишається. Причому з часом вона ще й загострюється, враховуючи те, що кількість авто збільшується. І на столичній вулиці Саксаганського перша смуга й досі впевнено слугує саме для паркування. Звісно, ті водії, кому в години пік треба проїжджати по Саксаганського, обурюються, звинувачуючи тих, хто залишив там автомобілі. А ті, хто приїжджає туди в якусь організацію чи й на роботу, обурюються, що не мають змоги нормально припаркувати свою автівку. Хто з них більш правий, а хто – винуватіший?

Можна скільки завгодно кивати на закони, правила й інші нормативні документи, але в таких ситуаціях зазвичай у кожного – своя правда. І ось, ухваливши Закон про реформування сфери паркування транспортних засобів, зміну правил паркування та евакуації, законодавці переконують передовсім водіїв, що з осені буде змога навести на наших дорогах порядок. Зважаючи на результати реформування інших сфер життя українців, ми вирішили поцікавитися в експертів, чого варто очікувати автовласникам насправді.

За що каратимуть

Якщо відкрити текст нового закону, то в ньому, передовсім, йдеться про порушення правил зупинки, стоянки й паркування, несплату за паркування на платному майданчику, а також паркування авто на місцях для осіб з інвалідністю. Що цікаво, закон передбачає аж 17 конкретних випадків евакуації! Найважливіші: якщо ваша автівка стоїть на проїжджій частині у два або більше рядів, а також на залізничних переїздах, трамвайних коліях, на пішохідних переходах і зупинках громадського транспорту.

«Закон передбачає створення механізму невідворотності відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки й паркування авто через впровадження фото- й відеофіксації правопорушень, – пояснює Opinion керуючий партнер Юридичної компанії Oleh Rachuk law firm адвокат Олег Рачук. – Йдеться передовсім про поширення механізму притягнення до адміністративної відповідальності особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, тобто власника машини, за окремі порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, за випадки порушення правил зупинки, стоянки чи паркування». За словами юриста, при цьому на лобовому склі автомобіля-порушника має обов’язково залишатися слід – копія постанови або повідомлення про рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, зафіксованого на фото чи відео.

Експерт зазначає, що новим законом передбачено запровадження інституту інспекторів із паркування, які отримають право притягати до відповідальності порушників (якщо це порушення зафіксоване в режимі фотозйомки / відеозапису) нарівні з поліцейськими. І саме вони повинні будуть займатися евакуацією автомобілів-порушників на спеціальні штрафні майданчики. От тільки питання, який з українських населених пунктів має необхідну кількість облаштованих за всіма правилами штрафмайданчиків, поки залишається відкритим. Як і низка інших. Скажімо, хто відповідатиме, якщо під час перевезення чи зберігання на такому майданчику вашої автівки її пошкодять? І найголовніше: чи не краще кошти, що буде спрямовано на облаштування штрафних, переспрямувати на створення паркувальних майданчиків? Поки що відповіді на ці запитання ми не отримали, тож тему будемо тримати на контролі.

За словами Олега Рачука, відтепер дуже чітко окреслено всі випадки суттєвого перешкоджання дорожньому руху або створення загрози безпеці руху. Передусім ідеться про розташування авто в заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки чи стоянки, на виділеній смузі для руху автобусів, трамваїв, тролейбусів і маршруток, позначеній відповідними дорожніми знаками та / або дорожньою розміткою велодоріжці. А також коли автомобіль стоїть так, що заважає рухові інших транспортних засобів чи перешкоджає пішоходам, зокрема мамам із дитячими колясками й тим людям, що рухаються на інвалідних візках. Не можна також перешкоджати руху або роботі снігоприбирального й іншого технологічного комунального транспорту в разі запровадження надзвичайного стану або в разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації. Як і порушувати схему паркування ТЗ, блокуючи проїзд по двох або більше смугах руху.

Як фіксуватимуть порушення і кого каратимуть

Багато хто найважливішою новацією закону вважає саме запровадження автоматичної фото- й відеофіксації порушень. В МВС повідомляють, що стаціонарні камери з’являться не тільки на стовпах і шляхопроводах, але й у громадському транспорті. Інформація з камер надходитиме до центрів обробки даних, де за результатами перевірки поліцейські складатимуть постанову із датою, часом і місцем порушення. Слід відзначити, що при фіксації порушень на камеру живого спілкування з поліцейським не буде, а отже, переконують автори закону, це повинно мінімізувати корупцію на дорогах. Як пояснює виконувач обов’язків директора КП «Київтранспарксервіс» Олександр Німас, механізм покарання власника автомобіля-порушника приблизно такий: інспектор відправляє запит до єдиного реєстру транспортних засобів, отримує відповідь про власника і може притягати його до відповідальності, а відповідний корінець повинен залишитися на лобовому склі.

А ось тут починаються, як мовиться, неприємні моменти, які однозначно можна було передбачити ще на етапі доопрацювання проекту цього закону. Що робити у разі, якщо за кермом автомобіля був не власник? Нині, щоб їхати за кермом, не потрібно мати навіть довіреності на авто.

«Неприємних моментів, що супроводжуватимуть дію цього закону, насправді багато, бо наводити порядок не завдяки облаштуванню потрібної кількості паркомісць, а лише шляхом покарання за порушення – це якось дивно, – переконує Opinion юрист, фахівець у справах із ДТП Вадим Володарський. – І це враховуючи, що в містах у сфері зупинки і стоянки автомобілів законних можливостей просто не залишилося». За словами адвоката, автори закону злукавили ще на етапі розробки його назви. «Насправді цей закон стосується не тільки сфери паркування – ним фактично змінюється вся система залучення до відповідальності за порушення ПДР, – пояснює експерт. – Законодавці наші знову вирішили наступити на старі граблі, поклавши відповідальність не на того, хто порушував, а на власника транспортного засобу».

Адвокат нагадує, що таку практику в Україні вже застосовували: постанови, які в народі швидко прозвали «листами щастя», автовласникам приходили з 2008-го по 2010-й рік. «Тільки в новому варіанті закону становище власника автомобіля ще погіршили, – пояснює Вадим Володарський, – у тому варіанті, який діяв раніше, власник, отримавши такий лист, мав право повідомити тоді ще ДАІ, хто саме перебував за кермом. Інспектори зі свого боку зобов’язані були оштрафувати саме водія. Зараз цю норму змінили: змога «перевести штраф на винуватця» у власника буде тільки в разі, якщо винуватець прийде сам. А де ви бачили таких дурнів?!»

У разі, якщо автомобілем керує не власник, може бути кілька варіантів, зазначає експерт: скажімо, можна внести в базу саме реального користувача автівкою, але це спрацює тільки тоді, коли нею користується одна людина. Якщо ж за кермо сідають усі члени родини по черзі чи різні співробітники на фірмі, відповідатиме власник. «При цьому, – додає адвокат, – саме по собі право передавати управління автомобілем будь-якій особі, яка має відповідне посвідчення водія, закон ніяк не обмежує, це можна буде робити, як і раніше. Та порядок, який хочуть запровадити цим законом, дуже обмежує право власника транспортного засобу на захист: карати – навіть за те, чого він не робив, збираються саме власника, а ось стягнути з водія, який був за кермом і здійснив правопорушення, свої витрати на штрафи власник автівки не зможе, бо такого механізму в законі просто не прописано.

Не кажучи вже про те, що запропонований принцип відповідальності підриває конституційні основи юридичної відповідальності в українській правовій системі загалом. При цьому ми спостерігаємо давню тенденцію, коли «автомобільну» сферу послідовно виводять з області застосування конституційних норм, елементарних прав людини і загальних правових принципів, створюючи ситуацію, при якій у людини, яка мала «нахабство» купити автомобіль чи сісти за кермо, не залишається загальноприйнятих для решти ситуацій правових гарантій».

Українцям загрожує паркувальна мафія?

Поки водії знайомляться з новим законом, прикидаючи власні перспективи вже у вересні, у владних структурах потирають руки і вже підраховують, скільки коштів вдасться стягнути з автовласників. Так, за словами депутата Київради Георгія Ясинського, столиця готується до нових правил у сфері паркування авто досить активно. Мовляв, містам надаються повноваження впроваджувати автоматизовані системи контролю паркувального простору, а також змога створювати спеціальні інспекції, які будуть займатися безпекою дорожнього руху й контролю в сфері паркування. За словами Георгія Ясинського, до такого кроку вдалися задля полегшення роботи поліцейським – щоб не відволікати їх від пріоритетних завдань. І як це розуміти? Щоб у поліцейських було ще більше часу селфі займатися?!

Що ж до правил, які порушуються нині, зазначає пан Ясинський, то досі немає ефективного інструменту, а цей закон дає змогу містам за рішенням місцевих рад його впроваджувати. Мовляв, треба використати надані законом можливості на повну котушку, бо ніхто в цілому світі не чекає водія по кілька годин, щоб евакуювати автомобіль, який заважає проїзду вулиці, чи скласти протокол.

Натомість Вадим Володарський вважає, що розв’язати проблему саме так неможливо. «Водіїв намагаються поставити в безвихідь: за порушення штрафувати, а дозволених місць просто немає, особливо нормально розташованих, – зазначає він. – Що ж до евакуації авто без присутності водія, то хочу нагадати той час, коли евакуатори тільки запровадили у Радянському Союзі. Вперше це сталося в Москві – і перший смертельний випадок, коли людина на тому місці, де залишала свій автомобіль, його не знайшла й померла від серцевого нападу, було зафіксовано в перші ж дні запровадження цієї новації. Скільки таких випадків було у нас, коли евакуаторами в Києві «бавилися» за часів Леоніда Черновецького, ніхто не знає – такої статистики просто не вели».

До речі, якщо згадувати про евакуацію автомобілів, то багато хто пам’ятає, як у Києві ці браві молодці примудрилися забрати біля ринку «Петрівка» на штраф майданчик автомобіль, у якому була маленька дитина. Є тут і ще один аспект проблеми. Варто згадати, як загалом працювали евакуатори при Черновецькому. Щоб забрати автомобіль, евакуатори зупинялися в другому ряду. Через це ситуація з заторами ставала тільки гіршою. А місце, з якого евакуювали автівку, тут же займав хтось інший. І всі при цьому чудово розуміли, що таким чином «батьки» цієї ідеї тільки заробляють гроші. Тому водії вдавалися до всіляких хитрощів, щоб унеможливити вивезення власного автомобіля, навіть якщо його було припарковано в недозволеному місці.

«Новий закон дозволяє вилучати автомобіль у численних випадках. Наприклад, якщо його припарковано ближче 30 метрів від зупинки громадського транспорту, – пояснює у коментарі Opinion киянин Олег Стрекаль, водій із 30-річним стажем керування автомобілем. – Навряд чи водій (якщо тільки він не досвідчений снайпер) «на око» визначить цю дистанцію. А інспектор з рулеткою прийде, наміряє 29 метрів і забере машину! При цьому водій сплатить штраф за порушення правил паркування, розмір якого розраховується за методиками Кабміну. І ще він сплатить за послуги евакуатора й перебування автівки на штрафмайданчику, а ці суми встановлює зацікавлене у заробітках комунальне підприємство!

Або інша колізія: інспектор не може брати готівку за послуги паркування. А паркомата поряд немає. А під склом авто має лежати талончик про сплату. Немає талончика – інспектор робить фото і виписує вам штраф. Або ж бере якусь суму за те, що його фотоапарат саме зараз «зламався»… Насправді я зовсім не заперечую, що лад з «героями парковки» слід наводити. Але ж не за рахунок мордування водіїв і створення нової надпотужної паркувальної мафії».

Справжня реформа паркувальної сфери, як зазначає більшість експертів, з якими вдалося поспілкуватися Opinion, потребує значних інвестицій. А грошей немає, й так доводиться з простягнутою рукою зазирати в очі очільникам МВФ. От і вигадують можновладці закони-ширми, які широкому водійському загалу користі не несуть, зате будуть збагачувати вузьке коло паркувальних ділків. То це та реформа, яка здатна бодай на крок наблизити Україну до Європи.