Покупка вживаного авто – це своєрідна лотерея. Мінімізувати фактор «пощастить – не пощастить» допомагає зіставлення віку автомобіля та його пробігу. Пробіг старої машини – головний фактор, що дозволяє оцінити її технічний стан.
Існує думка, що максимально допустимий пробіг для авто американських марок не має перевищувати 150 000-160 000 км, для «китайців» – від 70 000 до 100 000 км, для« європейців» та «корейців» – 200 000-220 000 км, а японські авто можна брати з пробігом навіть понад 250 000 км.
Насправді, подібні твердження давно застаріли, хоча й мають право на життя. Почнемо з «найсвіжіших» авто, з моменту випуску яких пройшло не більше трьох років. Машина такого віку в нормальному технічному стані має пробіг близько 50 000 км. Переважно це стосується легковиків, що експлуатувалися в мегаполісах.
Якщо їздити більше і частіше, то за три роки можна досягти показників у 70 000 і навіть 100 000 кілометрів. Відповідним виявиться і стан цієї формально «свіжої» автівки – як у 5-7-річного авто з пропискою в Києві.
Якщо авто експлуатується більше п’яти років, то тут можна говорити про пробіг близько 150 000 км. Купувати такий транспорт можна, але треба бути уважним до деталей. Попередньо ознайомтеся в Інтернеті з вартістю регламентних робіт і замін вузлів, рекомендованих виробником на даному етапі експлуатації обраної моделі, а також почитайте відгуки автовласників.
Ну, а якщо мова йде про придбання авто вік якого перевалив за 10 років, то показник пробігу відходить на другий план. Тут уже головним буде реальний технічний стан авто.