Чи ввімкнуть для «євроблях» зелене світло?
У парламенті найближчим часом може з’явитися законопроект, який матиме всі шанси врегулювати проблему ввезення з Європи вживаних автомобілів і їхньої подальшої легалізації.
Автомобілів на іноземних номерах, або «євроблях», в Україні, за офіційними даними, близько півмільйона. Депутати стверджують, що їх утричі більше. А в західних прикордонних областях, де таких авто їздить найбільше, вважають, що «євроблях» у нас усі 3 млн. Тож проблема з їхнім розмитненням і легалізацією тих, які їздять дорогами України незаконно, з кожним днем стає все гострішою.
Глава уряду вважає, що країні потрібні спільні правила гри для всіх, з єдиною системою розмитнення. Законодавці, які намагаються знайти формулу, що влаштує всіх, обіцяють упоратися із завданням до осені. Проте власники автомобілів на єврономерах, зважаючи на те, як складно вдається знаходити спільну мову, побоюються, що цей процес знову може затягнутися.
Поки народні депутати напрацьовують законопроект, який би врешті-решт урегулював проблему з розмитненням автомобілів (чинний порядок тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України визначено ст. 380 Митного кодексу), придбаних нашими співгромадянами за кордоном, ці самі громадяни правдами і неправдами намагаються обійти високі податки. А підприємливі посадовці залюбки їм із цим допомагають.
Зовсім свіжий приклад такої «допомоги» – нещодавно співробітниками СБУ затримано на хабарі начальника відділу митного оформлення поста «Солотвино» Закарпатської митниці, який за «подяку» влаштував для авто на іноземній реєстрації ледь не «зелений коридор» через міжнародний пункт пропуску. Оперативники задокументували 7 фактів отримання митником хабарів, загальна сума яких – тисяча доларів.
За місяць до цього прикордонники викрили схему незаконного ввезення «євроблях» польської та литовської реєстрації з Польщі, в якій фігурує використання підроблених контрольних талонів із позначками прикордонної служби й митниці про перетин кордону. Окрім того, як зазначають у департаменті патрульної поліції України, останнім часом зросла й кількість ДТП за участю автомобілів на єврономерах. Якщо в 2017-му відсоток аварій, що припадає на долю «євроблях», не перевищував 6-ти, то за підсумками першого кварталу цього року ДТП за участю авто на іноземній реєстрації вже складають 8,5 % від загальної кількості.
Чи зарадять справі каральні «батоги»?
Тож бажання парламентаріїв перекрити кисень тим, хто послуговується такими схемами і заробляє на них, на перший погляд зрозуміле. І, якщо врахувати статистику, оприлюднену Державною фіскальною службою, цілком справедливе. Так, як стверджують у ДФС, торік в Україну було ввезено понад 958,5 тисячі автівок з іноземною реєстрацією, при цьому 209,6 тисячі з них – у режимі транзиту, а майже 748,9 тисячі – в режимі тимчасового ввезення.
На кінець січня цього року в Україні загалом перебуває майже 425,4 тисячі авто на єврономерах. Із 100,9 тисячі авто, ввезених у режимі транзиту, з порушенням терміну на митній території нашої країни знаходяться понад 82,2 тисячі. Із 324,5 тисячі тимчасово ввезених з порушенням терміну перебувають понад 164,2 тисячі. При цьому, за даними фіскалів, найбільше таких автомобілів – 110,7 тисячі – завезено до нас із Польщі. На другому щаблі – Литва (51,7 тисячі). Третє місце посідає Німеччина (19,8 тисячі). Далі йдуть Болгарія (14,1 тисячі) і Чехія (13,1 тисячі).
Законопроект, розроблений у Комітеті Верховної Ради з питань податкової і митної політики, передбачає комплекс каральних заходів для власників автомобілів на єврономерах. Якби його було винесено у сесійну залу й ухвалено, українці отримали б право безперешкодно їздити на таких авто в нашій країні до 10 днів. Якщо ж людина ввезе автомобіль в Україну, а потім передасть її в користування комусь іншому чи розбере на запчастини, їй би загрожувало 17 тисяч грн штрафу. А якщо автомобіль належить не фізичній, а юридичній особі, то в такому разі передбачено 170 тисяч грн штрафу. Щоб поліція і фіскальна служба отримали реальну змогу контролювати «євробляхи», законопроектом передбачено створення спеціальної електронної бази автівок, які в’їхали на територію України.
Народна депутатка Ніна Южаніна, яка очолює профільний парламентський комітет, надала законопроект для ознайомлення власникам автомобілів на єврономерах. Проте у Всеукраїнській громадській організації «АвтоЄвроСила», що об’єднує власників «євроблях», такі карально-репресивні норми майбутнього законопроекту не сприйняли – і депутатам довелося сідати з автомобілістами за стіл перемовин. У комітеті з питань податкової і митної політики зазначили, що бачать два варіанти розвитку ситуації: або знизити вже зараз шкалу акцизів, щоб і ці люди розмитнювали за загальною шкалою, або вдатися до досвіду інших країн, які вирівняли акциз, запровадили обов’язковий техогляд і посилили фінансову відповідальність за «автоцивілки».
Коридор розмитнення – від 500 до 1200 євро
Як зазначив у коментарі Opinion Михайло Соловйов, один із засновників ВГО «АвтоЄвроСила», законопроект, запропонований Комітетом з питань податкової й митної політики ВР, містив забагато так званих каральних норм і величезних штрафів, тому їхня організація виступила категорично проти. Проте порозуміння із народними депутатами знайти таки вдалося. Нині у профільному комітеті ВР працює спільна робоча група, куди входять також юристи Державної фіскальної служби, яка узгоджує прийнятні для власників автомобілів на іноземній реєстрації норми.
«Ми домовилися про те, що будемо зустрічатися й надалі, щоб радитися щодо спірних позицій, – пояснює Михайло Соловйов. – Вже узгоджено норми щодо віку автомобілів, які будуть ввозитися на територію України. Вони не повинні бути старшими за 1997 рік випуску, а це стандарт «Євро-3». Звісно, розмитнення автомобілів залежатиме від року випуску і об’єму двигуна. Наприклад, розмитнити авто марки BMW 2005 року з об’ємом двигуна 3 літри, дизель коштуватиме 828 євро. Всі авто з двигунами більше 3 літрів обійдуться дорожче, але в будь-якому разі не більше 1200 євро. Найменша вартість розмитнення – 500 євро, тобто йдеться про коридор 500–1200 євро».
Тепер, за словами представника «АвтоЄвроСили», відпрацьовуються питання щодо того, в якому режимі заїжджатимуть автомобілі на територію України, чи потрібно буде транзитні номери, інвойс і решта нюансів. «Заборонити таким автомобілям заїжджати в нашу країну законодавці не можуть, бо це буде порушенням Стамбульської конвенції, яку Україна ратифікувала у 1998 році, – підкреслює співзасновник громадської організації, – наша головна вимога – повністю прибрати акциз, тому що автомобіль – це не підакцизний товар. При цьому має залишитися НДС і мито, а це третина вартості автомобіля, тобто ті самі гроші. Ще одна вимога – відмовитися від стандарту «Євро-5». Це дасть змогу безперешкодно ввозити автомобілі, які є доступнішими у фінансовому плані».
Наріжний камінь – високий акциз
Особливо дошкуляє проблема з розмитненням «євроблях» у тих областях України, які мають кордон з Європою. «Наша область, як і вся Західна Україна, кардинально відрізняється від Центральної і Східної, тому що саме в цьому регіоні дуже багато вживаних авто на іноземній реєстрації, – зазначає в коментарі Opinion депутат Луцької міської ради Микола Собуцький. – У нас є 2 варіанти: люди заїжджають на 5-10 днів, а потім знову їдуть за кордон і повертаються, тобто перетинають кордон кожних 5-10 днів. А є ті, які заганяють на рік, обходячи законодавство за допомогою іноземців. Україна, з одного боку, – найбідніша країна у Європі, а з іншого – автомобілі в ній коштують найдорожче. Це неправильно, і так бути не повинно.
Якщо хто забув, то велику ставку акцизного податку було затверджено при Януковичі, а пролобійовано великими автоскладальними заводами, бо виробництва як такого в нас як не було тоді, так і зараз немає. Але велика ставка акцизу зберігається досі, чого бути не повинно. Ми як ніхто інший хочемо, щоб цю проблему було врегульовано так, щоб не нашкодити тим, хто користується таким автомобілем чи планує його придбати у майбутньому». Люди, за словами Миколи Собуцького, купили за кордоном вживаний автомобіль за власні кошти, вони роблять на них якийсь бізнес, хтось щось перевозить, годують свої родини, тому переживають за своє майно.
«Купуючи за кордоном дешеві вживані автомобілі, українці таким чином знаходять хоч якісь шляхи для розв’язання своїх проблем, – вважає і Олег Виноградов, киянин із багаторічним водійським стажем. – Зрозуміло, що всі ці потуги зі штрафами мають на меті наповнення бюджету. Проте в нашій країні під прикриттям благої мети зазвичай багато що закінчується відкатами й наповненням гаманців чиновників. Як людина, що близька до медичної галузі, можу навести такий приклад: декларується будівництво державного санаторію для реабілітації воїнів АТО. І що з того, що в результаті маємо не санаторій, а готель? Не державний, а приватний. Не для реабілітації, а для розваг. І не для воїнів АТО, а для тих, хто заплатить. Головне – ідея соціального спрямування, а що вийшло, у принципі вже нікого не хвилює. Так і тут насправді мало кого хвилюють проблеми конкретних власників авто на єврономерах».
Як нагадує Михайло Соловйов, найстарші автомобілі, що відповідають стандарту «Євро-5», 2011 року випуску. «В Європі при придбанні транспортних засобів, – підкреслює він, – ніде немає умови, щоб вони відповідали тому чи іншому стандарту «Євро», ці стандарти застосовуються при виробництві, то чому українські водії повинні бути дискриміновані в цьому плані?»
«Автомобіль – це як сокира для лісоруба»
Щоб вислухати думку жителів Волині, на зустріч з ними їздила народна депутатка, голова підкомітету з митної справи парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Тетяна Острикова. «Порадившись, ми дійшли висновку, що потрібно скасувати вимогу завозити автомобілі, що відповідають стандартам “Євро-5”. Оскільки ми – прикордонна зона, дуже багато людей стикаються із європейським законодавством, і я зокрема теж з ним стикався, – каже Микола Собуцький. – Річ у тім, що в Європі цей стандарт діє не на придбання автомобіля, а на виробництво. А нас оцим “Євро-5” вводять в оману, причому всю Україну».
Що це означає на практиці? «Будь-який поляк може поїхати в Німеччину, купити там “Гольфа” третього, пригнати його в Польщу й розмитнити приблизно за 200 доларів. Причому в цю суму входять усі платежі, з номерами і оформленням техпаспорта, – пояснює депутат Луцької міськради. – А що в нас? Якось знайомі хлопці, наші колеги з Закарпаття провели такий експеримент: купили “Запорожець”, загнали його в Польщу і там його розмитнили, поставили на польські номери. А ось назад заїхати вони вже не змогли – тільки на 5-10 днів, тобто в режимі транзиту. Отже, стандарт “Євро-5” треба залишити тільки на виготовлення авто, а не на ввезення в нашу країну. Друге: розібратися врешті з акцизом, який працює зараз не тільки на шкоду людям, а й країні загалом, бо власники таких автомобілів шукають шляхи, щоб їздити на них, але не розмитнювати».
«Якщо влада не хоче відмовлятися від 40-60 % податку на вартість авто (що неможливо у жодній іншій цивілізованій країні), нічого не буде. Свого часу акциз вводили під благим приводом підтримки національного виробника, – додає Олег Виноградов. – І де цей наш український автопром? За 20 років – нічого, навіть “ЗАЗи” не випускають. Ясно, що ідея не спрацювала. Але акциз залишається».
Щоб урегулювати ситуацію, зазначає мій співбесідник, треба зламати сам підхід до автомобіля як до предмета розкоші. «Насправді він для багатьох людей є інструмент виробництва. Скажімо, як сокира для лісоруба: немає сокири – немає роботи, – вважає киянин. – Транспорт і дороги – це найбільш універсальний інструмент для всіх видів діяльності. І йдеться не лише про вантажівки і автобуси. Малолітражні автомобілі роблять не менше, якщо не більше. Згадайте, з чого починала Німеччина після програшу у війні чи Америка після великої депресії. Дороги і дешеві авто. У Німеччині “Фольксваген” – народний автомобіль, що доступний кожній родині. У США – дотації! Не акцизи, а дотації автоконцернам. Уже в 70-х минулого століття там будь-хто міг собі дозволити придбати машину. А в нас чоловік виростив з десяток свиней і за три тисячі доларів (не за 15, а за 3!) купив машину, щоб на базар м’ясо возити. Так він уже поза законом. Чи хтось із депутатів відповість, а навіщо цьому чоловікові, який годує інших людей м’ясом, такий закон?!»
«Нам потрібна нова шкала ставок акцизного податку»
Оцінивши ситуацію, у профільному комітеті парламенту трохи змінили вектор своєї роботи. Проте наскільки законодавці підуть на поступки власникам «євроблях», поки що сказати складно. «Чинні ставки акцизного податку було встановлено не нами. Якщо їх проаналізувати, можна дійти висновку, що спочатку захищалися винятково нові автомобілі, оскільки в них найнижча ставка», – пояснює Opinion голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Потім, як пам’ятають автомобілісти, були підвищення ставки – для того щоб захистити ринок від зовсім старих автомобілів. І підвищені ставки для автомобілів із великим об’ємом двигуна, які, ймовірно, класифікувались як предмети розкоші.
«Враховуючи практику інших європейських країн і те, що наша країна навряд чи зможе стати передовою в області автомобілебудування, зараз нам загалом треба підійти до розроблення нової шкали ставок акцизного податку, – зазначає народний депутат. – Тому нині передусім варто комплексно підійти до вивчення цього питання й проаналізувати досвід сусідніх країн, які не мають власного виробництва, а після цього, враховуючи їхні напрацювання, встановити нову шкалу акцизного податку для автомобілів. І таким чином розв’язати, зокрема, й ту проблему, яка зараз у нас існує з автомобілями на іноземній реєстрації.
Саме цей шлях – найбільш правильний, оскільки дасть змогу, з одного боку, не допустити обурення тих 9 млн громадян України, які заплатили податок при придбанні й взятті на облік вперше в Україні такого автомобіля. А з іншого, розв’язати ту проблему, яка склалася з використанням не розмитнених, незаконно ввезених автомобілів на територію України. А щоб винести в зал максимально збалансований законопроект, підкреслює голова профільного парламентського комітету, робоча група не тільки слухає тих, хто має такі автомобілі й висуває свої вимоги, а й уже почала працювати з науковцями. «Бо який би варіант ми не пропонували людям, котрі використовують незаконно ввезені автівки, у своїй більшості його норми їх не задовольняють, – підкреслює Ніна Южаніна. – А по-друге, це не задовольняє і тих людей, які сплатили податки. Навіть придбавши “Ланос” за 200 тисяч грн, вони заплатили податків 60 % з цієї суми. Як вони реагуватимуть на поступки тим, хто ввозить вживані автомобілі з-за кордону? Звісно, здебільшого негативно. Але питання неоднозначне. Тож давайте ще трішечки спільно попрацюємо – для того щоб знайти найбільш прийнятний для всіх варіант.
Дедлайн – березень 2019-го
За словами голови парламентського Комітету з питань податкової і митної політики, кожна країна при розв’язанні автомобільних питань визначається, що буде при цьому захищати передусім: екологію, інфраструктуру чи ще якісь важливі для її громадян моменти. «Якщо ставки акцизного податку невисокі, то в таких країнах при розмитненні автомобілів не можна підробити довідку щодо вартості такого автомобіля, – зазначає народний депутат. – А в нас на кордонах існують цілі намети компаній, які видають довідки про вартість автомобіля, яка занижена в 3-4 рази. А ця сума впливає надалі на розмір податку на додану вартість, який складає 20 %».
За словами Ніни Южаніної, не з розміром акцизного податку треба боротися, а все ж таки з усіма процедурами, які виконуються в процесі розмитнення автомобілів. «Всі вони повинні чітко відповідати чинним в Україні законодавчим нормам. Якщо там є маніпуляція і зловживання, ми не можемо піти на такий же крок, як, наприклад, європейські країни, для яких акциз не є основним податком, тому що вони отримують великі кошти до бюджету при сплаті 20 % ПДВ, – пояснює вона. – А для нас цей непрямий податок, який не залежить від вартості автомобіля, був найбільш зрозумілим і прийнятним, оскільки це була абсолютна величина, яку не можна було зменшити. А все, що вираховується і залежить від якихось показників, у нашій країні завжди змінюється».
І хоч кінцевої редакції проекту закону, яку можна було б уже реєструвати в парламенті, ще немає, каже народний депутат, та проблема вже настільки перезріла, що ми маємо її розв’язати найближчим часом. Остаточний варіант законопроекту у парламенті обіцяють розробити до осені, проте, як зазначає один з очільників «АвтоЄвроСили», враховуючи наші політичні реалії, ухвалення закону може бути відкладено до березня наступного року – акурат під вибори. А скільки при затягуванні розв’язання цієї проблеми втратить державна скарбниця, то вже інше питання, відповідь на яке до останньої гривні залежить від політичної волі наших керманичів.