Автодилери впали на історичне дно, але не втрачають надії виїхати з ями

Продажі нових автомобілів упали на історичне дно — близько 41 тис. машин за рік, чого у 2000‑х ще не було. Але далі країну чекає невелике зростання, пише nv.ua.

У холі центрального офісу компанії “Віннер Імпортс Україна”, офіційного імпортера брендів Ford, Volvo, Jaguar, Land Rover і Porsche, стоїть дошка для віндсерфінгу. Враження таке, ніби хтось з офісних співробітників готується осідлати океанську хвилю. Насправді це талісман. На дошці під назвою компанії чорним по білому виведено слова: “Хвиля йде”. Під ними безліч автографів членів команди і десятки заклинань українською та англійською мовою: “Готуємось до хвилі”, “Зміни тільки на краще”, “Be happy”.

Цей колективний аутотренінг наповнює співробітників вірою у швидке зростання автопродажів. Нехай вони не досягнуть рівня 2008 року, коли на українському ринку продали рекордні 623,5 тис. нових машин, але у Віннері вірять: незабаром в Україні автодилери зможуть дістатися результату 2012‑го — 213 тис. автомобілів.

Поки ж, у 2015‑му, продавці впевнено йдуть до національного антирекорду — за даними компанії AUTO-Consulting, за 11 місяців у країні продали трохи більше 40 тис. нових машин. Це вдвічі гірше, ніж навіть у постмайданному 2014‑му. та і взагалі у 2000‑х український авторинок так низько ще не падав.

Чи досяг він дна або попереду ще глибше занурення? “В Україні все можливо,— знизує плечима Петро Рондяк, генеральний директор “Віннер Імпортс Україна”.— Але в останні п’ять місяців у нас по 5 тис. реєстрацій [нових автомобілів] за місяць, це [потенціал] 60 тис. на рік. Вже краще. Так що я сподіваюся, ми вже бачили дно”.

Навіть на цьому дні продавці примудряються збирати непогані гроші. Автобум 2006-2008‑х сформував в Україні пристойний автопарк, який тепер потрібно обслуговувати. Тож провал у продажах дилери в деякому сенсі компенсували за рахунок доходів від сервісу, продажу витратних матеріалів та активізації роботи на вторинному ринку.

Артем Ткаченко, голова правління найбільшого автодилера України — компанії ВіДі Автосіті, каже, що вторинка — це дуже прибутковий бізнес. “Ми в цьому переконалися і маємо намір розвивати його дуже серйозно”,— розповідає топ-менеджер, уточнюючи, що доходи від такого роду діяльності можна порівняти з доходами великого дилерського центру.

Ми їх втрачаємо

Найгучнішою подією року на авторинку України Анна Самойленко, головний редактор онлайн-видання Auto.RIA, називає відхід з країни офіційного представництва Honda. “Ринок звужується вже кілька років,— говорить вона.— Зараз же ситуація зовсім катастрофічна. Думаю, якби в головному офісі бачили перспективи зростання, то Honda ще потерпіла б”.

Але не потерпіла. Таку Касахара, представник Honda Motor Co., розповів в інтерв’ю газеті Бізнес, що рішення залишити Україну вони ухвалили після того, як місцевий авторинок стиснувся до незначних розмірів. Втім, японці не зовсім залишили країну — функції центрального офісу вони передали локальному дистриб’ютору — компанії Прайд Мотор. На прощання Касахара дипломатично зазначив: “Цей ринок має хороший потенціал зростання, незважаючи на складність нинішніх обставин”.

Потенціал — це секретна зброя України. Але стріляє вона не так часто, як хотілося б. Останній потужний постріл пролунав 2008 року, коли продажі перевищили 600 тис. нових машин і національний авторинок за своїм обсягом став сьомим в Європі, пропустивши вперед лише Німеччину, Великобританію, Італію, Францію, Іспанію, Росію.

Сусідня Польща, порівнянна з Україною за населенням і структурою економіки, 2008‑го подолала рубіж всього в 320 тис. продажу. Імпортерам було від чого танцювати гопак.

Андрій Нестеренко, гендиректор Ніссан Мотор Україна пам’ятає ті щедрі часи до найменших цифр. Він розповідає, що в салонах продавалося до 80 автомобілів за місяць. Тепер же в середньому 7-8. Як результат, до початку грудня в Україні продали лише 40,8 тис. автомобілів. Це менше місячної норми 2008‑го і у вісім разів менше, ніж зараз продається в Польщі.

У тому, що автомобільний бізнес України обвалився, немає нічого несподіваного. Політична, економічна нестабільність, лише злегка стихла війна на сході — все це стає важкоздоланою перешкодою на шляху автомобілів до гаражів покупців. Нестеренко додає й інші негативні фактори: анексія Росією Криму й окупація частини Донецької та Луганської областей — а в Донбасі раніше здійснювалася п’ята частина продажів.

Всі гравці на початку 2015‑го розуміли, що справи підуть так собі, але ніхто не міг передбачити, що ринок просяде настільки глибоко. Наприклад, Ткаченко рік тому прогнозував, що якщо курс долара не перевищить позначку 17 грн, то у 2015 році в країні продадуть до 80 тис. нових машин. А якщо курс обвалиться більше — то 60-70 тис. “Я помилявся,— визнає тепер він.— Але сподіваюся, що в 2016‑му не буде ще гірше”.

Танцюють не всі

Лоїк Сібрак, гендиректор компанії Пежо—Сітроен Україна, помітив дивну особливість нинішнього великого провалу авторинку. Він розповідає НВ: хоча криза торкнулася всіх, відчули її гравці по‑різному. “Деякі преміальні бренди навіть збільшили обсяг продажів порівняно з 2014 роком і впритул наблизилися до десятки найбільш продаваних марок”,— говорить він.

Сподіваюся, у 2016 році не буде ще гірше
Артем Ткаченко,
голова правління ВіДі Автосіті
Насамперед мова йде про BMW. У 2013‑му цей преміальний німецький бренд в рейтингу найбільш продаваних марок в Україні посів 26-ту сходинку, розділивши її з китайським Chery. Тепер BMW — 11‑й. Причому в українському топ-20 найбільш популярних брендів BMW — єдиний, хто наростив свій минулорічний показник. Всі інші, не рахуючи Mazda з її зростанням на 1%, звалилися.

Поточна криза переплутала всі автомобільні орієнтири країни. Колись впевнено перший корейський Hyundai з відносно демократичними цінами і стабільно четверта в рейтингу продажів японська Toyota зі своїми найдоступнішими моделями помінялися місцями. При цьому обидві марки втратили понад 50% продажу.

Renault у більш-менш благополучні часи був дев’ятим, тепер же, зробивши ставку на демократичну лінійку своїх машин і втративши за рік відносно небагато, став другим за популярністю автобрендом в Україні. Національний виробник — ZAZ — ні за якої фінансової погоди з трійки лідерів не випадає. Хоча саме лоукост-сегмент — машини за ціною до $15 тис. — просів глибше всіх: мінус 64%. Автомобілі дорожчого сегмента здулися в обсягах продажів на 48%, а преміум-клас втратив лише 25%.

Погіршилися фінансові показники автодилерів. За 11 місяців минулого року українці витратили на нові автомобілі €926,6 млн, водночас за аналогічний період 2014‑го — €1,7 млрд. Причому в 2015‑му за машини середнього преміального і люксового сегмента українці виклали €806,1 млн, тобто майже в сім разів більше, ніж на малобюджетні малолітражки. Приблизно такі ж пропорції були і рік тому. Але тоді сегмент лоукосту займав п’яту частину ринку, а тепер — лише 1/8.

“Преміум-сегмент займає все більшу частину від усіх реєстрацій”,— констатує Рондяк.

Подібний стан справ, коли бідні бідніють швидше, ніж багаті,— це не тільки український феномен. У всьому світі ринок преміум- і люкс-класу менше схильний до корозії. І орієнтуватися на нього, щоб робити загальні висновки, не варто. Заради реальної картини треба дивитися на суху статистику загальних продажів, зволожену сльозами дилерів.

Через терни

За даними Auto.RIA, середній вік українського автопарку — 21,5 року, російського — 12,5 року. У країнах ЄС цей показник дорівнює 8,6 року, а США — 11,4 року. Якби не було Куби з її середньовіковим парком у 38 років, Україна могла би вважатися притулком найбільш вікових машин світу.

Зараз у країні на 1 млн населення продається близько 1 тис. машин, хоча в кращі періоди цей показник досягав 14 тис. Але до європейських лідерів Україна все одно не дотягувала: в Німеччині зараз продається 37 тис. нових машин на 1 млн жителів, у Великобританії — 25 тис.

“Ті умови, в яких ми перебуваємо, диктують нам необхідність щось вигадувати,— визнає Нестеренко.— Раніше треба було просто видавати автомобілі: стояли черги”.

Керівник Ніссан Мотор Україна каже, що може бути ще гірше. Він, як і інші автоімпортери, проклинає запропоновані парламентом зміни до Податкового кодексу, особливо в частині стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів”. Мова йде про зниження ставки акцизу для імпортних б/у машин на два наступних роки.

“Якщо цей закон буде ухвалено,— каже Нестеренко,— ми можемо вийти на рівень 15 тис. [продажів нових машин за рік]. Білі продажу представництв і дистриб’юторів будуть заміщені на б/у продаж з Європи”.

З 1 січня набирає чинності вимога щодо ввезення в країну іномарок, які відповідають екологічним стандартам Євро-5, тобто машин не старше 2010 року. Анна Самойленко стверджує, що такі автомобілі будуть коштувати недешево. Крім того, під їх виглядом можуть завозити в Україну і машини стандарту Євро-4 і нижче.

Інстанції, яка буде контролювати відповідність до норм, у країні немає. “А значить, висновок [відповідності] можна буде купити за гроші”,— каже Нестеренко.

Крім місця для корупції, Всеукраїнська асоціація автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД) помітила в цих новаціях пряму загрозу для галузі і бюджету. Імпортери виступили з закликом до президента, прем’єра і спікера парламенту не допустити зниження акцизної ставки для б/у автомобілів.

У ВААІД прогнозують катастрофу на ринку: “Імпорт б/у автомобілів стане видом бізнесу в Україні, який практично не обкладається податками “. Мовляв, під виглядом б/у в країну почнуть постачати нові автомобілі з метою уникнути сплати податків.

Проте вже неможливо ігнорувати колосальний попит на вживані автомобілі. На цьому погано контрольованому ринку йдуть досить великі торги. При продажу в нинішньому році 40,8 тис. нових машин і 4 тис. імпортованих автомобілів з пробігом внутрішні перепродажі становили 420 тис. Цим трендом скористалися багато хто, зокрема і ВіДі Автосіті.

“У нашій компанії це [вторинка] вже більше 10% у загальній структурі продажів,— розповідає Ткаченко.— Але наступного року ми плануємо подвоїти цей показник”.

Часи тяжкі, кожен виживає, як уміє. Рондяк розповідає, що після вимушеного скорочення штату — приблизно на 30% — його компанія робить ставку на ефективність. Для цього проводить навчання персоналу дилерів — продавців і механіків: при центральному офісі відкрили курси і побудували навчальний цех для обслуговування техніки.

Ще видали посібники, де прописано навіть дрес-код для працівників усіх дилерських центрів. Вже близько 3 тис. людей з усіх куточків України отримали тут освіту. В цей та інші інноваційно-освітні проекти Віннер Імпортс Україна інвестував близько $1 млн.





Більше новин


Прокоментуй новину