Оновлений Сід. Що маємо? Розбиралися в mmr.net.ua
Нова силова установка GDI з прямим уприскуванням, потужність якої складає 135 кінських сил, а обертовий момент – 165 Ньютонів. Знову відсутня турбіна. Така є поки що лише у модифікації GT, що помінялася не сильно. Звичайний Сід обзавівся новим бензиновим 1.4 (потужність 100 кінських сил і 134 Ньютона моменту). Базовий двигун 1.6 змін так і не зазнав, а для максимальних комплектацій доступний згаданий GDI.
Універсал Сід SW в максимальній версії Premium набитий безліччю опцій, і у нього нова силова установка. Однак, це не кінець. Трансмісія для даного движка – також нова. Шестиступінчаста роботизована трансмісія з подвійним зчепленням DCT.
Якщо говорити про комплектації – декоративні зміни дуже непримітні. За традицією перероблена оптика, перемальовані повітряні забірники на бампері, а радіаторна решітка нині практично не відрізняється від аналогічної, але в модифікації GT. Очікувано і дуже привабливо. З того, що не бачить око – допрацьована звукоізоляція, переналаштована підвіска. У двох словах: автомобіль закінчили.
Інтер’єр обзавівся декількома хромованими плашками на центральній панелі, нової навігаційною системою з можливістю прорахунку маршруту з врахуванням пробки, нової стереосистемою … Остання вельми радує. Можна припустити, що Сід нині має одну з найкращих стереосистем в класі. Музика будь-якого жанру звучить напористо, соковито й чітко.
У русі новинку можна назвати дуже спритною. Хоча, якщо порівнювати з 1,6 MPI, то нинішній движок гарантує трохи більшу впевненість. Розгін не вражає, однак тягне відчутно – збитковим себе в потоці навряд чи відчуєш.
У поворотах Сід їде впевнено. Машина педантично йде по наміченій траєкторії, не намагаючись зісковзнути на зовнішній радіус, і не пірнаючи на внутрішній. Повна нейтральність. Як з’ясовується, система стабілізації навчена непомітною допомоги водієві – у віражі внутрішнє переднє колесо короткочасно пригальмовується – це гасить натяк на недостатню обертальність. І це справді діє – машина стійка, навіть незворушна.
Однак, головна “фішка” – нова роботизована трансмісія DCT. Її роботу можна охарактеризувати як напрочуд плавну. Немає ні ривків, ні поштовхів. Навіть у спорт-режимі. Мало того: різниця зі звичайним “автоматом” незначна. По-при це DCT значно економніше: середня витрата – не більше 10 літрів на 100 кілометрів, при активованому спорт-режимі.
Підсумок. Новий Сід став ще більш технологічним автомобілем, ніж раніше. Причому, не тільки по частині електронних система, а й техніка також стала краще. Тепер конкурентам потрібно бути ще більш пильними, адже корейська машина має в своєму арсеналі чимало плюсів при незначних недоліках. Силовий агрегат, звичайно, не розрахований на активних водіїв, але для таких є версія GT.