Вражаюче видовище: кладовище мікроавтобусів РАФ в Латвії
На задньому дворі компанії OSC, що робить унікальні електромобілі, стоять під дощами, вітрами і пекучим сонцем десятки радянських (і не лише) автомобілів, багатьом з яких вже ніколи не судилося виїхати на дорогу іншим способом, окрім як у великому сміттєвому контейнері, пише fishki.net. Так в чому ж тут позитив?
Іноді дивишся на кинуті авто, і так сумно стає… Але тут – інший випадок.
Хтось назвав би ці автомобілі унікальними раритетами, в пам’ять про марку РАФ. Але для Андріса Дамбіса, видатного у світі колекціонера автомобілів цієї радянської марки, це немов глина для гончаря, мармур для скульптора.
Використовуючи деталі цих і інших автомобілів, Дамбіс за своє життя відновив вже близько 20 “рафіків”, які тепер виставляються в Єлгаві, на місці колишнього автозаводу. Частина відновлених автомобілів використовується ним для повсякденних потреб і навіть випробувань новітніх “електричних” розробок. Для Дамбіса відновлення “рафіків” – це спосіб показати молодому поколінню латишів, що їх країна колись робила непогані серійні автомобілі.
Деякі автомобілі продаються. Хоча звалити на себе тяжкий тягар реставрації хочеться небагатьом.
Останнім часом Андріс дещо охолонув до реставрації авто, для нього зараз на першому місці – проекти найшвидших у світі електромобілів. Так що частинами від цих іржавих “рафіківв” Андріс охоче ділиться з людьми, поновлюючими автомобілі RAF у всьому світі – найбільше таких людей, зрозуміло, в Росії.
На майданчику зібрані практично усі моделі RAF – різних років випуску, різних модифікацій. Ризька автомобільна фабрика існувала майже півстоліття, з 1949 року до розорення в 1998 році, встигнувши випустити сотні тисяч фургонів і мікроавтобусів, які їздили по усьому СРСР.
Мабуть, найстильніший “Рафік” – це сімейство РАФ-977 (1958-1976). Ці мікроавтобуси були побудовані на легковому шасі ГАЗ-21 “Волга”.
