Знайдено найспокійніше місто, де немає автомобілів

В іспанському місті Понтеведра щебетання птахів і базікання перехожих прийшли на зміну повсякденного міського шуму на вулицях. Кореспондент британської газети The Guardian розповідає про те, як це все відбувалося, як це вдалося зробити меру, яка була реакція місцевих жителів, і чому плюсів у цього рішення влади виявилося більше, ніж мінусів.

Люди не кричать в Понтеведрі – або, принаймні, кричать менше

Разом зі зникненням більшої частини дорожнього руху зник і рев двигунів, металевий рик мотоциклів, крики людей, що намагаються перекричати вулицю – все те, що складає типовий звуковий фон іспанського міста.

Замість цього повітря наповнене цвіріньканням птахів в гілках камелій, брязкотом кавових ложок і голосами городян. Вчителі водять ланцюжком діточок без постійного страху, що один з них потрапить під машину.

«Тільки послухайте! – каже мер, відкриваючи вікна свого кабінету. З вулиці доносяться розмови. – До того, як я став мером, 14 тисяч машин проїжджали по цій вулиці кожен день. На вулицях міста було більше машин, ніж жителів».

Мігель Анзо Фернандес Лорес був мером містечка з 1999 року. Його філософія досить проста: володіння автомобілем не дає тобі право займати суспільний простір.

«Хіба це правильно, коли ні діти, ні старі не можуть спокійно ходити по вулицях через авто?» – запитує Цезар Москера, глава міського департаменту інфраструктури.

Лорес став мером після 12 років перебування в опозиції, і вже через місяць при владі створив пішохідну зону в 300 000 квадратних метрів в історичному центрі міста.

«Історичний центр був мертвий, – говорить він. – Там було багато наркотиків, багато машин – він був маргінальною зоною. Місто знаходилося в занепаді, було забруднене, і автомобільні аварії траплялися дуже часто. У ньому панував застій. Велика частина людей, у яких була можливість виїхати так і робили. Спочатку ми думали, як поліпшити дорожні умови, але не змогли прийти до ефективного вирішення. Тоді ми вирішили звільнити суспільний простір для жителів і для цього позбулися автомобілів».

Вони зупиняли машини, що проїжджали через місто, і заборонили вуличну парковку, так як це перевантажували вулиці.

Всі центральні надземні парковки були закриті і замінені підземними, а також парковками на околицях міста – 1686 нових місць.

Світлофори змінилися кільцевими розв’язками, пішохідна зона поширилася від старого міста до будівель XVIII століття, і було вжито заходів щодо скорочення швидкості автомобільного руху на околицях до 30 кілометрів на годину.

Це принесло ряд переваг. На тих же самих вулицях, на яких в аваріях загинуло 30 осіб з 1996 до 2006 року, тільки троє загинуло в наступні 10 років, і нікого – з 2009 року. Викиди CO2 зменшилися на 70%.

Крім того, обмеження на будівництво великих торгових центрів позначилося на малому бізнесі, який залишився на плаву, незважаючи на тривалу економічну кризу.

«Якщо хтось хоче відсвяткувати весілля в пішохідній зоні, то наречений і наречена можуть проїхатись на машині, але всім іншим доведеться йти пішки, – каже мер. – Те ж саме відноситься похоронів».