Які складнощі виникли ще до початку роботи системи автоматичної фіксації порушень ПДР в Україні, пише avtovod.org.ua.
Про реформу МВС, створення патрульної поліції і сервісних центрів замість «старих» МРЕВ ми вже інформували читачів. Не менш регулярно і висвітлено питання введення системи автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху.
Правда, поки система так і не запрацювала в повному масштабі, діють лише декілька пристроїв – та й ті в режимі «обкатки». Загалом, «листів щастя», тобто повідомлень про порушення, поки не отримував ніхто. Про те, як йдуть справи з введенням автофіксації, ми запитали у Володимира Караваєва, відомого правозахисника, автора книги «100 аргументів проти штрафів ДАІ», члена робочої групи з впровадження автоматичної фіксації правопорушень у сфері дорожнього руху.
Чому автофіксація порушень все ще не працює?
ВК: Причин декілька. Одна з них – застарілі стандарти для апаратного забезпечення, що діють як у нас, так і в Європі. Там кошти автофіксації взагалі відповідають вимогам ще 1991 року, що непридатне за сучасними мірками. У 2017 році Європа планує застосувати нові стандарти, які слід було б застосовувати і у нас. Впроваджувати роботу всього комплексу зараз, закупивши, наприклад, стару апаратуру з ЄС, немає сенсу: вона застаріла і недостатньо точна, а це не піде на користь українським автомобілістам. Мета нашої робочої групи – переконати уряд прийняти нові стандарти і не залучати численних приватних інвесторів, охочих отримати непоганий бізнес, закупивши стару апаратуру. Ми хочемо ввести принцип, коли витрати на підвищення безпеки дорожнього руху оплачують порушники, тобто система повинна бути повністю автономною фінансово, без впливу посередників. А це викликає певні дискусії і потребує часу для узгодження.
Що дадуть нові стандарти автомобілістам?
ВК: Головна проблема на наших дорогах – перевищення водіями безпечної швидкості руху. І це першочергове завдання для вирішення. За новим стандартом планується використовувати прилади, що контролюють швидкість по двох каналах одночасно, наприклад, за допомогою радара, що працює за принципом Доплера, і лазерного вимірювача швидкості. Якщо показання обох приладів збігаються – є факт порушення. Якщо результати заміру не співпали – порушення не фіксується. Що це дає водіям? Більш високу точність роботи системи, що практично виключає помилкове спрацьовування. Значить, якщо порушення не було, то і покарання не буде через «технічну помилку».
Чи вигідні нові стандарти державі?
ВК: Система автофіксації порушень буде ефективна тоді, коли їй довірятимуть громадяни. Якщо використовувати точну апаратуру, яка виключає помилкові спрацьовування, водії не стануть заперечувати постанови в судах, оскільки будуть розуміти, що за порушення слід відповідати. Ті, хто не порушує, будуть спокійно їздити, чи не переживаючи, що випадково можуть отримати «лист щастя» просто тому, що прилад автофіксації виявився старим і неточним. Якщо все буде працювати правильно – не буде претензій, а значить почне рости довіра до системи.
Крім цього, наша держава повинна піклуватися про дорожню безпеку на соціальному рівні, створюючи навчальні відеоролики, соціальну рекламу і т.п. У нас цього немає, тому що у держави на це немає коштів. Якщо частина доходів від роботи систем автофіксації направити на ось такі соціальні заходи, ситуація на дорогах повинна почати поліпшуватися.
Що з «ручними» засобами виміру швидкості, дуже улюбленими в ДАІ?
ВК: Більшість членів робочої групи сходиться на думці, що максимум функцій з контролю над безпекою дорожнього руху має відбуватися в автоматичному режимі. На майбутнє передбачається застосування мобільних пристроїв, дронів, але це перспективні плани. Якщо ми зараз поліцейським дамо в руки старі «кошти заробітку», вони, того й гляди, знову почнуть ховатися по кущах, шукати «хлібні місця» і все може повернутися назад, у «ДАІшні часи».