7 вживаних автомобілів, які не варто купувати навіть у Німеччині

0

Вирушаючи за покупкою б/у автомобіля в Німеччину чи іншу країну Європи, пам’ятайте: існують автомобілі, які незалежно від місця експлуатації є дуже ненадійними. До речі, на такі автомобілі найчастіше може бути дуже приваблива ціна, пише finance.ua

Більше того, господар із радістю торгується за даний агрегат. Ще б пак: якщо він залишить цей горе-автомобіль у себе, йому доведеться викласти велику суму грошей не тільки на ремонт, але і за техогляд і страховку. І в суму набіжить стільки грошей, що простіше просто викинути його на звалище.

Німецьке видання Autobild опублікувало антирейтинг семи автомобілів, які не варто купувати ні в якому разі. Інакше вони висмокчуть з власника більше грошей, ніж вони коштують.

Аналіз заснований на підставі даних організації, яка проводить технічний огляд TÜV («Technische Überwachungs-Verein» — Об’єднання Технічного Нагляду Німеччини).

Приблизно одна третина подібних автомобілів виявляється вже при третьому за рахунком обов’язковому технічному огляді, який здійснюється після семи років експлуатації транспортного засобу.

Після ідентифікації проблемного автомобіля, в протоколі технічних випробувань TÜV робиться відмітка із абревіатурою – «СН» (німецькою мовою — «ЕМ»), яка розшифровується як «істотні недоліки», а також зазначається інформація про необхідність його якнайшвидшого ремонту і повторної діагностики.

Серед класичних прикладів «СН»: суттєва зношеність півосей і кульових опор, численні течі масла, зношені гальмівні диски, а також остаточно діряві вихлопні системи і багато, багато іншого. Це може коштувати чималих грошей і часом може навіть перевищувати вартість самого транспортного засобу.

Таким чином, щасливим власником такого автомобіля можуть бути тільки найбільш відважні автолюбителі, готові до будь-яких несподіванок і сюрпризів на дорозі.

Антирейтинг уживаних автомобілів:

Alfa Romeo 147

У звіті Об’єднання Технічного Нагляду Німеччини – TÜV, 147-а Альфа (період виробництва: 2001-2010, вартість у Німеччині від 3000 євро) впевнено займає кожен рік останнє місце в списку. Повністю зношені кульові опори, ржавий глушник і повсюдні патьоки масла є ще відносно нешкідливими недоліками у порівнянні з іншими «сюрпризами», які таїть у собі цей милий італійський хот-хетч.

Наприклад Alfa рекомендує проводити заміну ременя ГРМ через кожні три роки, що в парі з заміною водяної помпи, незалежно від типу двигуна може легко обійтися в 1000 євро. В іншому випадку існує високий ризик пошкодження мотора в зв’язку з можливим розривом ременя ГРМ.

Chrysler PT Cruiser

Неприємні сюрпризи таїть у собі Chrysler PT Cruiser (період виробництва: 2000-2009, вартість у Німеччині від 1500 євро).

Досить часто, ті, хто купує цей автомобіль новим, який, щоправда, виглядає як ретро-мобіль, розраховують побачити в ньому передові і надійні технології.

Однак з точки зору інспекторів TÜV, в цьому автомобілі є всього лише два позитивні моменти. Це — досить зносостійка система випуску відпрацьованих газів, а також відносно безпечний рівень корозії кузова. Можливо, остання перевага викликана саме тим фактом, що двигун і трансмісія несуть великі втрати масла, які згодом розпорошуються завдяки зустрічному охолодженню, що дозволяє, в прямому сенсі слова, законсервувати днище автомобіля.

Більше того, у багатьох випадках рульовий механізм «вмирає» занадто рано. 116- і 141-сильні бензинові двигуни працюють, як правило, з серйозним гулом і можуть зовсім легко забезпечити вам прогоряння прокладки головки блоку циліндрів.

FIAT Doblo

За два роки експлуатації: кузов поржавів, електроніка несправна, перемикачі відвалюються. Все перераховане вище — давні, але частково правдиві страшилки про надійність і довговічність моделей FIAT.

Проте даний бренд істотно поліпшив свою якість за останній час. Сьогодні набагато швидше поржавіє Mercedes, ніж FIAT. Разом з тим, на превеликий жаль, деякі зауваження до цієї марки все ж залишилися, як у випадку з Doblo (період виробництва 2001-2010, вартість від 2000 євро). Перелік можливих дефектів досить довгий. В бензинових моторах це прогорілі прокладки ГБЦ, а також протікання водяної помпи. У свою чергу в дизельних версіях «вмирають»: турбонагнітач, інжектор і паливний насос високого тиску (ПНВТ).

Ще один істотний недолік: їздові характеристики автомобіля викликають серйозні побоювання. При швидкій зміні смуги руху з’являється сильне розгойдування кузова. Добре, що при такій ситуації у справу може втрутитися система стабілізації курсової стійкості, яку, правда, не було в перших моделях Doblo.

Ford Ka

Лави невдах за класифікацією TÜV поповнив і Ford Ka. Інспектори TÜV ретельно намагаються знайти ті місця, які залишилися нетронуті корозією. І вони, безсумнівно, присутні в цьому авто: бампери, рульове колесо і приладова панель. Так… вони виготовлені з пластику. Все, що зроблено з металу в Ка – іржавіє.

Найбільш виражені осередки корозії: на бічних порогах, на днищі, в місцях навколо паливного бака і його горловини, задніх стійках кузова, кришці багажника, дверях, бічних молдингах. Картину доповнюють просілі пружини на передній осі, а також діряві гальмівні магістралі разом з глушником. І в даному контексті цілком логічним виглядає те, що важелі підвіски, гальмівні диски і фрикційні накладки зчеплення довго тут не ходять.

Jaguar S-Type

Відомо, що стереотипи зберігаються десятиліттями. Часто кажуть, що шанувальники Jaguar купують відразу два автомобілі – один для того щоб їздити, інший – для постійних візитів на СТО. Багато в чому це звичайно ж байки, але в деяких випадках це твердження досить правдиве. І це підтверджує S-Type.

Найбільш поширена проблема S-Type (період випуску 1999-2007, вартість від 3000 євро) — автоматична коробка передач в дорейстайлінгових версіях до 2002 року. Існує висока ймовірність поломки пружини в розподільному механізмі коробки і тоді трансмісія більше не зможе переключитися на 4-ту і 5-ту передачі, а на дисплеї з’явиться повідомлення про «несправність» коробки передач.

Такий ремонт може обійтися в 800 євро. Але будьте готові до того, що замість того щоб просто замінити поламану пружину, більшість СТО просто спробує нав’язати вам купівлю нової АКПП за 5000 євро.

Найбільшими проблемами двигунів V8 є напрямні для ланцюгів і їх натяжні ролики, які зроблені зі звичайної пластмаси і встановлювалися на більш ранніх моделях двигунів. Дані елементи можуть запросто раскрошитися протягом декількох років експлуатації. І той, хто не замінив ці ролики своєчасно, ризикує зіткнутися з серйозними ушкодженнями силового агрегата.

Renault Megane

Навряд чи в якомусь іншому класі є так багато подібностей, як в класі компактних автомобілів. Всі хочуть бути такими ж успішними, як Golf, і тому виглядають часом майже точно так само. Лише в рідкісних випадках виробник проявляє свою рішучість і мужність, як у випадку з Renault Megane другого покоління (період виробництва 2002-2008, вартість від 1500 євро).

Зовнішні риси француза (який отримав п’ять зірок за безпеку в NCAP) роблять його практично винятковим у своєму класі автомобілем. Втім, він так і не зміг похвалитися своєю надійністю. Особливо дратують власників примхи електроніки, як наприклад, система безключового доступу з використанням кодової картки, яка часто не дає своєму господареві просто потрапити в автомобіль.

До того ж є проблеми із замком блокування рульового колеса. У дизельних версіях, офіційно визнаними є дефект турбонагнітача, а в бензинових – дефекти стартера і паливного насоса. Більше того, генератори, що вийшли з ладу, і протікання різних рідин зустрічаються майже у всіх виконаннях цієї моделі, незалежно від типу кузова або силового агрегата. Розірвані гумові кріплення вихлопної системи є одними з найшкідливіших вад.

Як правило, в Renault Megane точно так само, найслабшими місцями є: півосі, кульові опори і кермові тяги. У свою чергу, TÜV пред’явили претензію щодо Megane з приводу занадто великого люфту в рульовому механізмі, який втричі перевищує встановлені норми. Норовливий за стилем, але нікудишній, згідно з оцінками TÜV, француз старої закалки.

Mercedes-Benz M-klass

Мерседес – це солідне і надійне придбання, можна сказати, автомобіль для життя. Але так було лише одного разу! З моменту появи першої моделі «четириокого» Е-класу (в кузові W 210 в 1995-му році) якість цих автомобілів покращувалась з кожним роком. Benz-у коштувало великих зусиль зберегти свою досконалість, яка була на слуху у кожного, ще з кінця 90-х років. Отже, до вашої уваги король дефектів — перший M-клас (кузов W 163, період випуску з 1997 по 2005 рік, вартість — від 4000 євро). Близько 35% 11-річних автомобілів цієї моделі, які були представлені на технічний огляд, мали проблеми, пов’язані з брязкотом в підвісці. Хоч М-клас і не іржавіє так інтенсивно як Е-клас, кермові тяги і кульові опори схильні до надмірного зносу. Найбільш поширеним недоліком є підвищений люфт в наконечниках поперечної рульової тяги. При цьому якість обробки кузова і матеріалів першого зібраного в США Mercedes M-класу цілком відповідає рівню моделі FIAT Panda. Дещо пізніше, ті автомобілі, які були вироблені в Magna Steyr AG & Co KG в австрійському Граці, помітно покращилися в якості.

Після фейсліфтингу 2001 Daimler доклав руку до поліпшення якості цієї моделі, але і водночас створив втілення «кошмару»: дизельну версію ML 400 CDI V8 з 250 к.с., в якому автоматична коробка «вмирала» вже на ранніх термінах, особливо при буксируванні причепа. Двигун також доставляв чимало клопоту, як наприклад, прогорілі прокладки ГБЦ або розтягнуті ланцюги розподільних валів. Все це було скоріше правилом, ніж винятком. Рейтинг: дві зірки з п’яти.

Висновок: дані автомобілі варто купувати тільки якщо в них були усунені всі наявні недоліки і якщо вкладення в такий автомобіль будуть мінімальними, а також у тому випадку, якщо власник пред’явить вам документи про проходження обов’язкового технічного огляду транспортного засобу.


Не пропустіть