Найстрашніші автомобілі світу: п’ятеро, які “не дуже”

Список найстрашніших автомобілів у кожного автомобіліста свій – і тут вже, як відомо, на смак і колір. Ми ж у своєму рейтингу відображаємо не тільки зовнішню неповторність, а й неоднозначні технічні ідеї.

Говорячи про найстрашніші автомобілі, ми повинні розуміти, що в деяких випадках їх нетипова зовнішність або конструкція обумовлена економічними міркуваннями, а в деяких – маркетинговими розрахунками. У всякому разі, тут ми зібрали саме такі моделі.

Zundapp Janus (1957 – 1958)

Приклад констукторських вишукувань на тему “аби не пішки”. Розробляли його також авіаційні інженери (фірми Dornier, яка до закінчення Другої світової будувала бомбардувальники і літаючі човни) і сміливість польоту думки також очевидна. Питання поєднання великих дверей і маленького кузова було вирішено радикально: їх зробили з торця кузова, одна для задніх, друга для передніх пасажирів.

Причому люди сиділи попарно спиною один до одного, а між спинками двомісних диванчиків сховали двигун! Двері для здешевлення були зроблені однаковими, тому відкривалися в різні боки. З цієї ж причини нелегко відрізнити перед і зад автомобіля, звідки, власне, прийшло і його ім’я. Конструктори-авіатори, мабуть, самі засумнівалися в комерційному успіху такого продукту, і продали розробку мотоциклетному виробнику Zundapp. Той зробив лише 6902 автомобіля і закрив проект – разом із заводом. “Це не моє”, – вирішили авіатори з мотоциклістами і ніколи більше Dornier і Zundapp автомобілів не виробляли.

Austin-Healey Sprite Mark I (1958 – 1960)

Той випадок, коли прагнення заощадити призвело до такого помітного результату. Англійці “склали” цю машину з вузлів серійних сімейних автомобілів, що випускалися на заводах British Motor Corporation по всій країні. Бюджетний варіант класичних англійських родстеров спочатку мав більш стриману зовнішність: фари повинні були висуватися з гладкого капота.

Але на цьому теж вирішили заощадити, зафіксувавши їх у піднятому стані. У підсумку машина отримала у британців прізвисько Frogeye (жаб’яче око), а в США – Bugeye (око жука). Але навіть для бюджетного авто це було занадто: вже через два роки автомобілю провели рестайлінг і повернули фари на звичне місце – біля крила. Втім, як показала практика, розташування фар на швидкість (в тому числі і продажів) впливає мало: недорогий (455 фунта плюс податки) і швидкий (133 км/год) родстер відразу став популярним.

Messerschmitt KR175 (1953 – 1956)

Цей шматок винищувача з культями-обрубками крил і моторчиком замість кіля, уявіть собі, претендував на звання автомобіля. У будь-якому випадку, саме в такому образі він використовувався німцями. Пасажирський салон являв собою подобу літакового фюзеляжу. Два сидіння розташовувалися один за одним – тандемом, а замість дверей і даху був влаштований по-авіаційному плексигласовий ліхтар.

До речі, саме двері зазвичай є каменем спотикання для конструкторів мікрокарів: в автомобілі можна зменшити все, включаючи мотор і колеса, але дверний отвір повинен дати людині можливість потрапити всередину. Так що конструктор Messerschmitt вирішив питання по-своєму красиво. Єдине заднє колесо приводилося 9-сильним моторчиком. Супероригінально вирішили питання заднього ходу: щоб не ускладнювати коробку передач, просто… заводили двигун у зворотний бік, адже двотактник дозволяв такі вільності. Даний транспорт вважається успішним: було випущено понад 46 тисяч таких машин в декількох модифікаціях.

Isuzu Vehi Cross (1997 – 2001)

Схоже, цей рамний позашляховик навмисне зробили таким незвичайним на вигляд. Адже автомобіль явно являє собою такий собі іміджевий проект – серійний демокар для демонстрації можливостей компанії. Те, що побудували японці, можна охарактеризувати як комфортабельний спортивний позашляховик з високою прохідністю.

Тобто прямо із заводу в ньому було все відразу: потужне шасі з величезними ходами коліс і спортивними амортизаторами, інтелектуальний повний привід, дискові гальма всіх коліс, багатий салон і можливість “валити” на будь-якій швидкості без розбору по будь-якій дорозі. Не знайшлося тільки людини, яка б порадила дизайнерам зробити машину більш благородною зовні. Проте, в Японії та Америці продали аж 6140 примірників цього монстра – напевно, цього достатньо для іміджевої моделі.

Pontiac Aztek (2001 – 2005)

Ця модель потрапляє в усі рейтинги найстрашніших автомобілів, але ми приводимо її тут з іншої причини. Aztek – яскравий приклад того, як невдала зовнішність може занапастити дуже цікавий по суті автомобіль. Американці задумали її як новий тип кросовера – мінівен високої прохідності для любителів активного відпочинку.

Для розуміння рішучості намірів GM: крім цілком незалежної підвіски і приводу 4х4 у “Ацтека” був штатний зйомний холодильник на 12 стандартних баночок і намет, що прибирається в підлогу багажника! Ще був проектор даних на лобове скло, кришка багажника, що перетворюється на стіл і сидіння (їх можна було вийняти з салону і поставити, наприклад, ближче до багаття або морського прибою). Але, на жаль, автомобіль продавався погано: за п’ять років випустили 120 тис. примірників, – для Америки це явно мало.

Джерело auto.24tv.ua



Не пропустіть