Депутати готують податок на «занадто дешеві» автомобілі

Український автопром захистять від «занадто дешевих» іноземних конкурентів, які збивають продаж вітчизняним підприємствам. Для цього в Раду внесли декілька законопроектів, які повинні поставити заслін брендам, які продають товари зі значними знижками, або яким явно допомагають їх держави. Наскільки шкідливі українському автопрому такі «недружні» дії, і чому не працюють антидемпінгові закони, які є зараз, пише  Autonews.

Про що мова

Йдеться про законопроекти №8102, №8103, №8104 і №8105. Вони дають можливість припиняти випадки демпінгового та субсидованого імпорту. Найпростіший приклад демпінгового імпорту – коли якийсь товар ввозиться в Україну за меншою ціною, ніж його нормальна вартість, щоб «видавити» з ринку місцевих виробників (але можуть ввозити і з країн-посередників). Субсидований імпорт – річ більш витончена. Виробник імпортного продукту може продавати його в Україну і за ринковою ціною, але у себе вдома отримувати від уряду гроші, дешеві кредити або всілякі податкові пільги і послаблення. Суперництво з конкурентом, у якого «в рукаві прихований туз», явно не йде на користь національному виробнику.

Як це допоможе нашим заводам?

В законопроектах йдеться про всі товари, які можуть бути привезені в Україну на умовах нечесної конкуренції, але з автомобілями це питання стоїть особливо.

У Федерації роботодавців автомобільної галузі (ФРАГ) говорять, що зараз в Україні діють подібні законопроекти, прийняті ще в 1998 році. З того часу багато змінилося: знайшлися нові схеми, цілком інакша ситуація на внутрішньому ринку.

«Деякі виробники у себе «вдома» платять нульові податки, або заходять сюди за підтримки держустанов своїх країн з приводу кредитування або субсидування. У старих законах це не враховувалося. Більш того, там прописувалося, що антисубсідарне і антидемпінгове розслідування виробники або їх об’єднання могли почати, якщо вони виробляють більше 51% продукції на ринку. Це досить складна процедура, яка в Україні практично не захищає виробника на своєму ж ринку. А нові законопроекти осучаснюють цю практику», – говорить  директор виконавчої дирекції ФРАГ Сергій Петренко.

Від кого страждаємо

Експерти автомобільної галузі говорять, що зараз є маса випадків, коли іноземці за всяку ціну віднімають у нас наш же ринок. Як приклад наводять бренд Ravon, засилля авто якого, на їхню думку, є одним з «авторів» банкрутства ЗАЗу. Нібито через те, що ці іномарки, отримавши удома неконкурентні переваги – нульове оподаткування – при вартості на українському ринку близько $ 8000 «в одні ворота» обійшли «Ланос».

Інший приклад – білоруська техніка, на яку один з держбанків дає позику і здешевлює її по своїй програмі на 10%. В умовах обмежених ресурсів в українських покупців часто просто немає вибору, як віддати білорусам перевагу.

А ось в асоціації «Укравтопром» вважають, що і існуючого законодавчого поля досить, щоб не давати іноземцям господарювати на наших ринках.

«Для того, щоб боротися з МАЗами, КАМАЗами і всім іншим, нашим заводам потрібно писати заяви в Мінекономіки, щоб почали певну процедуру, чи то у вигляді демпінгу, чи то у вигляді субсидарного розслідування. Тому, що держсубсидії в Білорусії точно є. Якщо це підтвердиться, далі потрібно винести на засідання міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, і отримати рішення комісії про якісь санкції, проти автомобілів, які йдуть з республіки Білорусь в Україну. Наше законодавство це дозволяє. Але коли ми говоримо з нашими заводами, чуємо: «Ми не хочемо». У них якась своя позиція», – говорить віце-президент асоціації« Укравтопром »Юхим Хазан.

«Приймаються заходи по вантажівкам та автобусам з РФ»

Окреме питання – автомобілі, які йдуть в Україну з РФ. Незважаючи на всі митні бар’єри, які Україна виставляла проти країни-агресора, ті ж «Ниви» і «УАЗи» без проблем можна побачити в автосалонах. Питання, чому так відбувається, автоексперти радять адресувати до самої держави.

«У нас є указ президента, яким було введено в дію рішення РНБО. Також є рішення по КАМАЗам, ГАЗам, ПАЗам. Чому це не працює, і в Україну заходять ці автомобілі, це питання має бути не до нас, а до тих, хто цю справу виконує. Це, в першу чергу, Мінекономрозвиток і митна служб», – підкреслює Юхим Хазан.

Він заодно нагадав, що ці ж виробники виграють у нас тендери, в тому числі і від держави.

«Що стосується вантажівок і автобусів, то теж вживаємо заходів, але поки я не можу про них говорити, тому, що немає ніякого рішення», – говорить Юхим Хазан.

Як це відіб’ється на гаманці покупців?

Якщо в ході розслідування буде доведено, що якийсь імпортер ввозить автомобілі за заниженою ціною, тим самим «торпедуючи» українських виробників, швидше за все на ввезення цієї моделі будуть встановлені квоти або підняті мита.

Так чи інакше, це відразу позначиться на гаманці покупців, більшість яких чесно зізнається – в першу чергу дивляться на ціну, а вже потім на те, де техніку складали. Однак, в перспективі від цього виграють українські виробники – замовлення підуть до них, вони зможуть створювати нові робочі місця.

«Якщо цей механізм запрацює, він захистить українського виробника, який платить податки в Україні. Відповідно, валюта, яка йшла за кордон за цю техніку, буде залишатися в українській економіці, це дозволить зменшити негативні впливи негативного торгового сальдо для України. Друге: сплачені податки в Україні – це і пенсії, і зарплати. Покупці не відчують істотного впливу, але що стосується економіки взагалі, це дасть позитив і поштовх до розвитку нашого виробництва», – пояснює Сергій Петренко.

Можливо, відчувши опір, іноземці будуть виробляти автомобілі вже в Україні. Так було в 2002 році, коли було проведено спеціальне розслідування з приводу ВАЗів.

«Коли ввели квотування на ввезення автомобілів ВАЗ в Україні, то через два роки три українських підприємства збирали ВАЗи і продавали їх в Україні. А квоту через два роки навіть не вибирали. Тому, що наша мета – не щоб не подорожчав автомобіль, а щоб зберегти і створити для українців нові робочі місця. А не фінансувати інші країни і створювати робочі місця там», – підвели підсумок в« Укравтопромі».



Не пропустіть