Ціни на автогаз пішли вгору: чого чекати автовласникам

Автогаз в Україні дорожчає. Це циклічний процес – до літа ростуть попит і ціна на ресурс, а взимку вони падають до мінімуму – повідомляє kurs.com.ua.

За останні два тижні автогаз набрав у ціні 30 копійок, а через два-три тижні він може стати дорожчим ще на гривню, впевнені експерти. Однак ресурс навряд чи перевищить позначку в половину від вартості 95-го бензину.

Як формуються ціни на автогаз і чому на пальне не буває стабільних цін.

Автогаз дорожчає вперше з жовтня минулого року

Зріджений газ користується попитом, поки його ціна не перевищує 50-55% від вартості А-95. А сьогодні його ціна становить 38% від вартості бензину, зазначає експерт енергоринку Леонід Косянчук.

“У найближчі два-три тижні подорожчання літра зрідженого газу на гривню не буде подивом ні для споживачів, ні для операторів. І тоді ми дійдемо до показника в районі 40-42% від вартості А-95. Зріджений газ як і раніше залишається потрібним для споживача, а для оператора ринку це продукт з мінімальним маржинальним прибутком. На сьогоднішній день маржа становить 18 коп. на літрі”, – розповідає експерт.

Всю зиму автогаз дешевшав. З жовтня 2018 року по лютий 2019 ціна зрідженого газу впала на 46%. У жовтні оптові ціни становили 29 тисяч гривень за тонну, а лютому 15 тисяч за тонну.

“Це середні ціни, деякі пропонували по 13 тис. за тонну. Відповідно подешевшав зріджений газ і в роздрібній ціні – до 21 лютого був мінімум 10,39 грн/л. Якраз в цей період наклалися два фактора – сезонність, коли попит взимку скорочується, і надлишок ресурсу, який утворився ще в кінці минулого року, коли всі думали, що ціни підуть вгору, а не вниз”, – відзначає директор науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев.

Минулорічний надлишок автогазу вичерпався лише на початку березня. Але, на відміну від бензину, джерел зрідженого газу не так багато. В основному, в Україні потрапляє автогаз з Білорусії, Казахстану, невеликий обсяг виробляється всередині країни.

“Коли хтось хоче купити більше ресурсу і створюється ажіотажний попит – в оптовому сегменті ринку відразу ростуть ціни. Тільки за два тижні вони виросли на 22%. Це вперше з жовтня минулого року. Ресурс закупила вже велика частина трейдерів, і подорожчання в опті відображається на стелах. Зростання цін не таке вже велике – 3-4% від початку подорожчання, яке почалося 22 лютого. Я не думаю, що подорожчання буде істотним. Ринок наситився і все буде визначатися попитом”, – додає Рябцев.

Зріджений газ взимку завжди дешевше, ніж влітку

Ринок зрідженого автогазу істотно відрізняється від ринків інших нафтопродуктів. Відмінності полягають в двох основних чинниках. Перше – ринок конкуренції. Так, на ринку дизпалива конкуренція дуже висока, причому компанії конкурують не за рахунок цін, а за допомогою програм лояльності, за якими дають знижку. На ринку зрідженого газу через обмежену кількість постачальників ресурсу конкуренція не така висока.

“30% автогазу – це – внутрішнє виробництво і 70% – імпорт з Білорусії і Казахстану. Білорусь займає по 40% і Казахстан – 20%. Плюс, цей ринок характеризується “сірим” сегментом бродячих автозаправних станцій, з якими боролися в Києві, але вони почали виникати за межами міста”, – пояснює Рябцев.

Другий фактор – сезонність. Якщо порівняти ціни на бензин влітку і взимку, то вони майже не відрізняються при рівних умовах. На зріджений газ попит взимку нижчий, ніж влітку, і двигун на газі в мороз завести не так легко. Тому зріджений газ взимку завжди дешевший, ніж влітку.

“Співвідношення між вартістю зрідженого газу та бензином взимку становить близько 35-40%, тоді як влітку – 45-50-55%. З огляду на невисокий рівень конкуренції, “сірі” заправки, низький контроль за ринком, стимулів для підтримки стабільних цін немає. Якщо стимулів немає, то учасники ринку встановлюють ціни залежно від попиту. Зростання, яке спостерігається зараз, не викликане ані вартістю нафти, ні ціною нафтопродуктів на кордоні, ні курсом гривні”, – говорить Рябцев.

“Держава самоусунулася від ринку нафтопродуктів і зрідженого газу”

Держава по відношенню до ринку пального виконує тільки фіскальну функцію. Ніякого контролю і регулювання галузі фактично немає, вважає експерт з енергетики Валентин Землянський.

“Держава самоусунулася від ринку нафтопродуктів і зрідженого газу. Вона виконує тільки фіскальну функцію – як джерело наповнення бюджету. Тоді як частка “тіньового” ринку по різних регіонах становить 25-50%. Держава не виконує свою контрольну функцію з точки зору захисту споживача, захисту конкуренції на ринку і наповнення бюджету”, – говорить аналітик.

Держава може стабілізувати ціни на бензин і автогаз. Для цього не потрібен жорсткий контроль за кожною заправкою – ціни можна стабілізувати шляхом регулювання ставок акцизу або митних платежів. Таким чином можна зберегти рівень споживання, соціально-економічну ситуацію.

Леонід Косянчук впевнений, що держава не повинна регулювати ринок в ручному режимі, але погоджується, що вона дійсно “самоусунулася”. Попередити скачки цін міг би стабілізаційний фонд палива. Якщо його створити, то держава змогла впливати на ціни на ринку, коли вони ростуть, шляхом вливання на ринок більшого обсягу пального, і навпаки, коли ресурсу багато на ринку – скуповувати його.

“Регулювання може бути за принципом Національного банку. Як НБУ регулює курс – шляхом валютних інтервенцій. Так чому не можна регулювати ціни на ринку шляхом ресурсної інтервенції? Цю ідею ми пропонували ще в 2006-2007 році, тоді обговорювали питання створення стабілізаційного фонду. Якби держава мала стабілізаційний фонд, в пікові періоди можна було б проводити паливну інтервенцію”, – зазначає Косянчук.