Як розпізнати неякісне паливо прямо на АЗС

До палива сумнівної якості на українських заправках, ми, на жаль, звикли. Причому, «бодягою» приторговують не тільки дрібні АЗС десь у глушині, але навіть і великі автозаправні мережі, пише autodriving.net.

Наприклад, останній скандал вибухнув навколо рітейлера WOG, якого викрили у продажу контрафакту. І хоча офіційно мережа WOG дала спростування, автолюбителі дійсно скаржаться на падіння якості пального, особливо дизпалива і газу.

У Державній фіскальної службі, щоправда, офіційно причетність WOG до даного скандалу не підтвердили, але і не спростували. При цьому податківці повідомили про схему нелегального розповсюдження контрафактного палива на нафтобазах Полтавській, Рівненській та інших областей.

Хоча WOG – далеко не єдиний постачальник, на якого скаржаться споживачі. Багато нарікань звучить на адресу мережі «КЛО», «БРСМ-Нафта», «Авіас» і ANP.

Взагалі, експерти наводять невтішні цифри. «У 2015 році ситуація тільки погіршилася. Якщо в 2014 році частка контрафакту становила близько 20% ринку автомобільного бензину, то в 2015-му очевидно досягне 25%», – говорить Сергій Куюн, директор« Консалтингової групи А-95».

Головна причина, чому трейдери вирішуються на торгівлю контрафактом – подорожчання палива (його компонентів, зростання собівартості), а також зростаюча податкове навантаження. Це автоматично збільшує заробіток тих, хто кустарним чином виробляє нафтопродукти, адже податки з них ніхто не платить. «На сьогодні при ціні бензину в середньому 20 грн / л податки становлять близько 45% або 9 грн / л. При цьому ще 2-3 грн / л – це заробіток АЗС. Іншими словами, рентабельність торгівлі «лівим» бензином перевищує 50% – дуже солідний рівень, навіть у стабільні часи, не кажучи вже про кризу», – наводить приклад Сергій Куюн.

Ще одна причина безперешкодного поширення неякісного палива – відсутність нормального контролю. Через корупційну складову в роботі контролюючих структур, перевірки і сертифікацію можна досить легко обійти. Чим, власне, і користуються нафтотрейдери. Плюс до всього, паливна галузь має досить сильну офіційну і неофіційну підтримку в провладних структурах, що забезпечує захист продавців неякісного бензину і солярки.

Зрозуміло, що звичайному споживачеві в цій ситуації необхідно зрозуміти, як уникнути контрафакту і не «вбити» свій автомобіль.

Спробуємо дати декілька порад:

1. Заправлятися тільки в перевірених місцях. Більше того, навіть у великих мережах, де паливо повинне мати єдиний стандарт, зустрічаються підроблені партії. Особливо в регіонах і на заправних станціях, які працюють по франшизі (простіше кажучи, користуються брендом конкретної мережі). Тому краще вибрати конкретну АЗС і при можливості заправлятися тільки там;
2. Вимагати від рітейлера супровідну документацію. «Представники АЗС зобов’язані надати сертифікати якості на паливо, це повне право покупця отримати їх на руки», – запевняє Дмитро Марунич, співголова Фонду енергетичних стратегій. Якщо ж звучить відмова – це вже привід розвернутися і знайти іншу заправку.
3. Звертати увагу на ціну палива. Незважаючи на його дорожнечу, є закони ціноутворення (у тому числі, податки, про які вже було сказано). Саме з цієї причини на найбільших АЗС вартість палива приблизно на одному рівні. А якщо зустрічається привабливу пропозицію за ціною, значно нижче середньоринкової, це привід задуматися, що ж хлюпається в сховище такої заправної станції?
4. Ніхто не розповість краще автовласникові про якість палива, ніж його автомобіль, який дуже чуйно реагує на зміну пального. І якщо його консистенція буде не такою, як потрібно двигуну, він почне поводитися дивно: видавати незнайомі досі звуки, задихатися, балуватися з оборотами і т.д. Так що, якщо ллємо в бак щось безвісне – відразу ж прислухаємося до мотору.
5. Логічно, що поважаюча себе АЗС буде вкладати гроші не тільки в постачання палива, але і в сервіс: починаючи з міні-маркету і закінчуючи чистими туалетами. Крім того, ніколи на нормальній заправці не буде недоливу, або хамського ставлення персоналу. Все це, здавалося б, дрібниці, але й вони багато скажуть про те, якої якості може бути паливо при такому ставленні до клієнта.