В Україні це чинний з 2015 року ДСТУ 7687:2015, який визначає вимоги до автомобільних бензинів класу Євро 3, Євро 4 і Євро 5. Ми звикли оперувати цими поняттями тільки в аспекті екології, і певною мірою це відповідає дійсності. Так, індекс Євро означає рівень вмісту в пальному речовин, що впливають на токсичність вихлопу, але, з іншого боку, він же визначає і рівень експлуатаційних якостей пального, пише autonews.ua.
У країнах ЄС діє стандарт EN 228, який суттєво суворіший від українського ДСТУ 7687:2015 – в першу чергу за експлуатаційними характеристиками пального, але також є різниця і в класифікації типів бензину. Українське пальне класів Євро 3 і Євро 4 до сучасного європейського стандарту ніяк не дотягує. І тільки бензин, позначений в Україні індексом Євро 5, відповідає європейським вимогам. Але таке пальне продається лише на деяких вітчизняних АЗС, причому переважно в столичному регіоні.
Схожа картина і з дизельним пальним. Український ДСТУ 7688:2015, визначаючи вимоги до дизпального класів Євро 3, Євро 4 і Євро 5, відповідає європейському стандарту EN 590 лише в частині Євро 5. А наші вимоги до пального класу Євро 4 і Євро 3 взагалі не відповідають вимогам EN 590. Тож якщо ваш автомобіль розрахований на використання пального європейського класу, поставтеся уважніше до тих індексів і допусків, які позначені на АЗС.
Краще віддати перевагу перевіреним мережам – тут, принаймні, суворіше ставляться до дотримання заявлених норм і відкрито декларують, яким стандартам відповідає те чи інше пальне. Хороший варіант – міжнародні «мережевики», тобто оператори, які працюють на українському та європейському ринках: у них діють єдині стандарти для всіх країн присутності, відповідно і підхід до класифікації пального європейський.